Стиглість соснових деревостанів та оптимізація головного користування в лісах Київської області

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільсько господарських наук зі спеціальності 06.03.02 «Лісовпорядкування та лісова таксація». Національний університет біоресурсів і природокористування України. Київ, 2020. Дисертацію присвячено дослідженню стиглості соснових деревостанів на основі вивчення їхньої товарної структури та оптимізації головного користування в лісах Київської області. За зібраним дослідним матеріалом було розроблено уточнені нормативи динаміки товарної структури модальних сосняків Київської області. З урахуванням виявлених закономірностей обґрунтовано віки стиглості соснових деревостанів у лісах різного функціонального призначення Київської області, що є одним із визначальних чинників оптимізації лісокористування. У роботі проведено аналіз чинної та представленої методики визначення розрахункової лісосіки. В останній в якості об’єкту розрахунку розглядається не окрема господарська секція, а їхня сукупність та взаємодія у державному підприємстві, що супроводжується явищем так званого «системного ефекту». Перевірка нової методики за чинними віками стиглості на матеріалах Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природо користування України «Боярська лісова дослідна станція» та Київського обласного та по м. Києву управління лісового і мисливського господарства показала, що розрахункову лісосіку можна збільшити за площею та запасом на 26–30 %, а перехід лісогосподарського виробництва на нову методику розрахунку лісокористування щорічно дасть в цілому по Київському обласному та по м. Києву управлінню лісового і мисливського господарства можливість додатково заготовляти 150,6 тис. м3 ліквідної деревини. Розрахунки лісокористування за новою методикою за проєктними віками стиглості дають дещо нижчі результати, однак за 30-річний період лісосіка по всьому Київському обласному та по м. Києву управлінню лісового і мисливського господарства досягне нормальної.