Еколого-гігієнічна безпека птахівничих господарств Одеської області

Вантажиться...
Ескіз

Дата

2018

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

ВЦ НУБіП України

Анотація

Антропогенне надходження полютантів у рослини може проходити як повітряно-крапельним шляхом, так і за рахунок поглинання з ґрунту, як наслідок підвищеного вмісту в ній доступних рослинам сполук важких металів. Рослини здатні накопичувати мікроелементи та важкі метали в тканинах або на поверхні, при цьому проявляючи себе проміжною ланкою у системі «ґрунт – рослини – тварини». Відомо, що хімічний склад рослин залежить від складу ґрунту, на якому проростають рослини, але не повторює його, тому що рослини вибірково поглинають необхідні для себе елементи залежно від фізіологічних та біохімічних потреб. Зважаючи на те, що надходження хімічних елементів, в тому числі ВМ у організм птиці відбувається разом із повітрям, питною водою та значною мірою кормами, є необхідним проводити дослідження (випробування) стосовно вмісту токсичних та ессенціальних біомікроелементів у раціонах годівлі. Наведено результати науково-виробничого досліду стосовно соціально-гігієнічного моніторингу щодо виявлення критичних точок вмісту сполук важких металів та селену в навколишньому середовищі, а саме ґрунті, воді, кормах в умовах птахівничих господарств Одеської області. Встановлено, що ґрунти, вода і корми птахівничих господарств не перевищують гранично допустимої концентрації за вмістом токсичних та ессенціальних елементів. Вміст важких металів у комбікормах тісно корелював із вмістом їх у воді (R = 0,98 p < 0,001) та ґрунті (R = 0,34 p < 0,05), а найбільша кількість полютантів міститься у соковитих кормах порівняно з грубими та концентрованими.

Опис

Ключові слова

важкі метали, грунт, вода, корми

Бібліографічний опис

Еколого-гігієнічна безпека птахівничих господарств Одеської області / І.В. Ковальова, П.П. Антоненко // Науковий вісник НУБіП України. Серія : Ветеринарна медицина, якість і безпека продукції тваринництва. – К. : ВЦ НУБіП України, 2018. - Вип. 285. – С. 141 - 147