Модифікація дієти та способу життя для контролю та запобігання порушень сну у людей похилого віку

Abstract

Магістерська робота на тему «Модифікація дієти та способу життя для контролю та запобігання порушень сну у людей похилого віку» викладена на 65 сторінках основного тексту, містить 13 таблиць, 7 рисунків, 70 бібліографічних джерел та 2 додатки. У вступі обґрунтовано актуальність проблеми погіршення якості сну у людей похилого віку, зокрема у жінок після 60 років. Відзначено зростання поширеності інсомнії, її зв’язок із когнітивними, метаболічними та серцево-судинними порушеннями. Обґрунтовано необхідність пошуку безпечних немедикаментозних рішень, які поєднують корекцію харчування та поведінкові зміни. Визначено мету дослідження – розробити комплекс дієтичних і поведінкових стратегій для оптимізації сну у жінок літнього віку. Сформульовано завдання: проаналізувати фізіологічні зміни сну при старінні; вивчити вплив нутрієнтів і дієтичних патернів на якість сну; дослідити особливості сну та харчових звичок у вибірці жінок літнього віку; запропонувати практичні рекомендації щодо дієтичної та поведінкової модифікації. Розділ 1 розкриває теоретичні засади підтримки сну у людей похилого віку. Проаналізовано причини та наслідки інсомнії, вікові зміни у структурі сну, секреції мелатоніну, ролі гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі. Узагальнено дані про вплив нутрієнтів (триптофану, магнію, вітамінів групи B, D, омега-3, поліфенолів) і дієтичних моделей (середземноморської, DASH, окінавської) на якість сну. Описано немедикаментозні стратегії - фізичну активність, гігієну сну, релаксаційні практики, хронохарчування. Розділ 2 присвячено методології дослідження. Описано вибірку жінок віком 60–74 роки (n=34), період збору даних (квітень–вересень), методи анкетування, використання опитувальника PSQI, 7-денного щоденника сну та 3-денного харчового щоденника. Наведено інструменти оцінки, критерії якості сну та методи статистичного аналізу. Розділ 3 подає емпіричні результати. Виявлено, що більшість респонденток мають знижену якість сну (підвищений сумарний бал PSQI), коротку тривалість нічного відпочинку, фрагментований сон і знижений рівень денного бадьоріння. Аналіз поведінкових і харчових факторів показав нерегулярність прийомів їжі, низьке споживання білка, магнію та омега-3, перевагу пізніх вечер і вечірньої екранної активності. У підрозділі 3.4 здійснено кількісний аналіз харчових джерел мелатоніну, триптофану, магнію, фолатів, вітамінів B6 і B12, порівняно фактичне споживання з добовими нормами WHO, EFSA та МОЗ України. На основі цих даних розроблено практичні рекомендації та приклади добових меню (середземноморська, DASH та окінавська моделі). Розділ 4 узагальнює практичну імплементацію отриманих результатів. Подано адаптовану систему дієтичних і поведінкових стратегій, зокрема таблиці цільових нутрієнтних корекцій, доступні альтернативи продуктів, алгоритм покрокового впровадження змін та схему немедикаментозних дій (режим сну, світловий вплив, фізична активність, техніки релаксації, контроль денного сну). Рекомендації сформовано з урахуванням вікових, фізичних і економічних особливостей жінок старшої групи. У висновках узагальнено результати теоретичного та практичного етапів. Доведено, що якість сну у літньому віці визначається поєднанням нутрієнтного статусу, режиму харчування, фізичної активності та психоемоційної стабільності. Обґрунтовано доцільність поєднання середземноморської та DASH-дієт з помірною фізичною активністю, гігієною сну і техніками релаксації як комплексного підходу до профілактики інсомнії. Отримані результати можуть бути використані в геріатричній практиці, нутриціології та освітніх програмах із профілактики вікових розладів сну.