Стан еритроцитів та показник гематокриту еритроцитарної маси собак за різних термінів зберігання

Abstract

На відміну від гуманної медицини, у ветеринарії не існує єдиного протоколу щодо тривалості зберігання еритроцитарної маси та показників її якості. Метою роботи було дослідження стану еритроцитів та показника гематокриту в еритроцитарній масі собак під час зберігання для визначення максимального терміну її трансфузійної здатності. Для дослідження було використано 15 зразків еритроцитарної маси собак з терміном зберігання 1,7,14,21, 28 та 35 діб. Точками контролю були морфологічні показники еритроцитів, а саме − зміна їх форми, а також гематокритне число. За результатами досліджень найменш суттєві зміни гематокритного числа відбуваються в перші три тижні зберігання еритроцитарної маси. Після 21 доби зберігання еритроцитарної маси спостерігаються значні морфологічні зміни, що характеризуються появою ехіноцитів і сфероцитів, та зміни показника гематокриту, а саме − його збільшення з 65 ± 1,21 % на 1 добу отримання еритроцитарної маси до 75,8 ± 1,00 % на 35 добу її зберігання. Морфологічні зміни еритроцитів після 35- добового терміну зберігання еритроцитарної маси не дозволяють рекомендувати її для трансфузії реципієнтам. У перспективі необхідним є проведення клінічних досліджень in vivo для визначення безпечності та ефективності трансфузії реципієнтам еритроцитарної маси з різними термінами її зберігання.