Формування асертивної поведінки у професійному становленні майбутніх викладачів

Abstract

Магістерська робота: 104 с., 10 таблиць, 17 рисунків, використаних джерел - 108 найменувань, 3 додатки. Основний текст роботи викладено на 85 сторінках. Мета: розробити та науково обґрунтувати методичні підходи до формування асертивної поведінки у процесі професійного становлення майбутніх викладачів, а також визначити ефективність використання асертивних навичок у їх професійній діяльності. Об’єкт дослідження: професійне становлення майбутніх викладачів у процесі педагогічної підготовки. Предмет дослідження: методи та технології формування асертивної поведінки у майбутніх викладачів в умовах їх професійного становлення. Методи дослідження: теоретичні та емпіричні. У першому розділі нашого дослідження нами розглянуто теоретичні основи формування асертивної поведінки майбутніх викладачів. Проаналізовано поняття та структуру асертивної поведінки, включаючи її основні складові, такі як здатність конструктивно висловлювати власні думки, впевненість у спілкуванні та стійкість до зовнішнього впливу, сконцентровано увагу на ролі асертивності у професійній діяльності викладача, зокрема її значенні для ефективної взаємодії зі студентами, колегами та адміністрацією. Також нами було розглянуто психолого-педагогічні фактори, які впливають на формування асертивної поведінки у процесі становлення майбутнього викладача. Цей розділ дозволив створити концептуальну базу для подальшого емпіричного дослідження та підбору методів розвитку асертивності у студентів педагогічних спеціальностей. Другий розділ роботи присвячено методиці та технологіям розвитку асертивної поведінки. Основну увагу приділено психолого-педагогічним тренінгам, які сприяють формуванню асертивних навичок, таких як здатність до ефективного захисту власних кордонів та впевненого висловлювання думок. Нами також розглянуто коучингові та менторські технології як ефективні інструменти підтримки професійного розвитку майбутніх викладачів. Встановлено, що такі інтерактивні методи, як рольові ігри, кейс-методи та рефлексивні практики, дозволяють студентам закріпити асертивні навички у реалістичних педагогічних ситуаціях, сприяючи їхньому професійному становленню. Третій розділ присвячено емпіричному дослідженню рівня асертивності серед майбутніх викладачів. Було проведено анонімне авторське для оцінки базового рівня асертивності студентів, а також для визначення чинників, що впливають на цей показник. Результати дозволили виявити основні труднощі, з якими стикаються студенти у формуванні асертивної поведінки, та оцінити ефективність методів розвитку асертивності, запропонованих у другому розділі. Це емпіричне дослідження надало об’єктивні дані для розробки практичних рекомендацій з удосконалення методик формування асертивної поведінки у педагогічній підготовці. У підсумкових висновках нами представлено основні результати теоретичного та емпіричного дослідження, обґрунтовано значущість асертивної поведінки для професійного становлення викладачів та актуальність комплексного підходу до розвитку цих якостей у студентів педагогічних спеціальностей. Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження було представлено у тезах для міжнародної конференції Education and science in the face of challenges and threats. The contribution of young scientists to sustainable development» («освіта і наука в умовах викликів і загроз. Внесок молодих вчених в сталий розвиток») - Технології коучингу та менторства як інструменти розвитку асертивної майбутніх викладачів.