Перегляд за Автор "Єрмоленко, В.М."

Зараз показуємо 1 - 4 з 4

Аграрно-правова природа актів Президента України
(НУБіП України, 2019) Єрмоленко, В.М.
Визначено нормативну природу указів Президента України, які є формальними джерелами аграрного права на відміну від розпоряджень, які мають індивідуальну, правозастосовну природу. Наведено класифікацію указів Президента. Визначено юридичну силу указів Президента України на фоні порівняльного аналізу президентських указів країн пострадянської правової сім’ї. Проаналізовано масив прийнятих і діючих указів у аграрно-правовій сфері та визначено їх роль у реформуванні відносин власності та створенні конкурентного середовища заснованих на приватній власності форм господарювання.
Джерельна аграрно-правова природа підзаконних актів Верховної Ради України
(НУБіП України, 2019) Єрмоленко, В.М.
Розглянуто інші ніж закони правові акти парламенту, зокрема постанови, визначено їх нормативну природу. Проаналізовано доктринальні та законодавчі підходи до поділу зазначених актів на нормативні та ненормативні. Визначено юридичну природу актів Президії Верховної Ради України. Встановлено підзаконний характер постанов вищого законодавчого органу. На основі проведеного порівняльно-правового аналізу зроблено висновок про місце постанов Верховної Ради України в ієрархічній системі нормативно-правових актів. Виокремлено пласт постанов Верховної Ради України і з’ясовано їх зміст на предмет належності до джерел аграрного права. Здійснено авторську класифікацію постанов парламенту аграрно-правового характеру. Джерелами аграрного права виступають постанови Верховної Ради України, які є нормативно-правовими за своїм змістом: обмежувально-заборонні, контрольно-регулювальні, забезпечувальні, ратифікуючі та розширювальні. Постанови Верховної Ради України, що мають ненормативну, індивідуальну природу, запропоновано об’єднати в класифікаційні групи під назвою організаційно-розпорядчих та аналітично-оціночних актів.
Містобудівне право в системі права України
(НУБіП України, 2019) Єрмоленко, В.М.
Розглянуто особливості зародження нового нормативного масиву в системі національного права, яким є містобудівне право. На фоні розбіжності наукових підходів до визначення місця містобудівного права в системі права обґрунтовано авторське бачення останнього як самостійної комплексної галузі права. Охарактеризовано особливості нововиниклої галузі з боку співвідношення самостійності та комплексності. На основі порівняльного аналізу містобудівного законодавства країн пострадянської правової сім’ї та відповідних доктринальних положень визначено предмет містобудівного права, який становлять відносини будівельні, архітектурні та планування організації і розвитку територій і населених пунктів.
Нетрадиційні формальні джерела містобудівного права
(НУБіП України, 2019) Єрмоленко, В.М.; Єрмоленко, І.М.
У статті здійснено спробу вперше розкрити зміст так званих «нетрадиційних» формальних джерел права, тобто правових звичаїв та судової практики, які відіграють допоміжну, субсидіарну роль щодо нормативно-правових актів містобудівного законодавства. Підтвердженням залучення правових звичаїв у сферу містобудівного регулювання є застосування уніфікованих будівельних звичаїв, якими є контракти FIDIC (Міжнародна організація інженерів консультантів). Результатом оцінки внеску судових рішень у формування містобудівного права стали їх класифікації за підсудністю та за змістом розглядуваних справ.