Перегляд за Автор "Личук М.І."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Структурне упорядкування фразеологізованих тавтологійних речень
(НУБіП України, 2019) Личук М.І.
У статті досліджено й схарактеризовано структурні типи фразеологізованих речень з тавтологійними компонентами.
Термінологійна таксонімія в українській біологічній галузі
(Міленіум, 2018) Личук М.І.
Статтю присвячено проблемам ієрархізації біологічних термінів в сучасній лінгвоукраїністиці. Матеріалом дослідження слугує Каталог рослин Ботанічного саду НУБіП України (2011). Простежено різні потрактування статусу родо-видових відношень в лексичній системі української мови і також у термінології. Схарактеризовано специфіку гіперонімів та гіпонімів. Біологічну термінологію, зокрема назви зелених насаджень, за формальною ознакою (кількісною) згруповано три гіперо-гіпонімічні структурні типи: 1) просте ієрархічне дерево; 2) складне (розгалужене) ієрархічне дерево; 3) комбіноване ієрархічне дерево. В основі запропонованої класифікації – таксонімія як об’єднання одночасно трьох видів відношень: гіперонімію (родо-видові), гіпонімію (видо-родові) і співгіпонімію (видо-видові). Створена адекватна класифікація може бути поширена на всі біологічні терміни – назви зелених насаджень, що уможливить відбити ієрархічність понять біологічної науки, слугує важливим чинником системної організації української біологічної термінології.
Формальний та семантичний принципи впорядкування нечленованих реченнєвих побудов
(Міленіум, 2018) Личук М.І.
Стаття присвячена проблемі систематизації синтаксично нечленованих речень в українській мові. Виокремлення структурних типів нечленованих реченнєвих побудов опирається на два основні критерії: кількість структурних компонентів та їхню морфологічну природу. Семантичні критерії виділення нефразеологізованих власне-нечленованих та фразеологізованих власне-нечленованих і напівфразеологізованих опираються на тип категорійного значення, а частково фразеологізованих – на тип семантико-синтаксичних відношень. Формальний та семантичний принципи, їхні критерії дали змогу впорядкувати синтаксично нечленовані побудови сучасної української літературної мови: нефразеологізовані власне-нечленовані, фразеологізовані – власне-нечленовані, напівфразеологізовані та частково фразеологізовані речення.