Наукові журнали та збірники видань
Постійне посилання на розділhttps://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/5
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Ефективність використання ультразвукової діагностики за увеїтів великої рогатої худоби(ВЦ НУБіП України, 2019) Дорощук, В.О.У статті наведені результати ультразвукового дослідження очей у великої рогатої худоби в нормі та хворої на увеїт. У результаті проведеної роботи вдалося оцінити діагностичну цінність ультразвукового дослідження за увеїту. За порушень прозорості оптичних середовищ ока, даний метод діагностики є невід’ємною частиною постановки діагнозу і розуміння розвитку процесу захворювання. Основною сонографічною ознакою увеїту є потовщення судинної оболонки, обумовлене її набряком. Встановлено, що у більшості хворих на увеїт тварин у скловидному тілі були наявні гіперехогенні плаваючі помутніння, які відсутні на парному оці. Розмір запаленого очного яблука був на декілька міліметрів менше, ніж у контралатерального ока і на 7 % менше, ніж у тварин контрольної групи. Середня товщина судинної оболонки ока у задньому полюсі в середньому становила 1,46 см, що на 71% більше, ніж у здорових тварин. Перевагою даної методики є неінвазивність, за допомогою ультразвукового дослідження можна здійснити співставлення і аналіз анатомічних структур очного яблука, орбіти, визначити їх гемодинамічні характеристики, що є особливо важливим за дослідження непрозорих структур ока.Документ Зміна імунологічних показників крові за криптоспоридіозу тварин(ВЦ НУБіП України, 2019) Журенко, В.В.; Сорока, Н.М.; Журенко, О.В.Визначення імунологічних показників у сироватці крові телят є ключовим моментом для виявлення імунодефіцитного та імунопатологічного станів, а також у постановці діагнозу, проведенні лікування і прогнозування захворювання. Стан гуморального імунітету за криптоспоридіозу недостатньо вивчений, що гальмує розшифрування ролі патогенетичних механізмів у розвитку захворювання. Відмічено, що первинне зараження збудником криптоспоридіозу викликає в організмі тварин імунобіологічну перебудову. Тому вважається, що ушкоджуючим фактором за криптоспоридіозу телят є сам збудник з усіма напрямками його патогенної дії. Дослідження проводили на телятах чорно-рябої породи, спонтанно інвазованих збудником Cryptosporidium parvum. Кров для досліджень відбирали у телят вранці до годівлі з яремної вени. На 35 добу досліджень в інвазованих телят реєстрували збільшення концентрації циркулюючих імунних комплексів на 10,5 % відносно контролю.Документ Поширення криптоспоридіозу великої рогатої худоби у господарствах Київської та Житомирської областей(ВЦ НУБіП України, 2019) Журенко, В.В.; Сорока, Н.М.; Журенко, О.В.Аналіз літературних даних та власні дослідження свідчать про значне поширення криптоспоридіозу у господарствах. Існують літературні дані щодо епізоотології криптоспоридіозу тварин у різних областях України, зокрема Чернігівській, Черкаській, Хмельницькій, Харківській, Луганській, Львівській. Найчастіше криптоспоридій виявляли в господарствах, де реєстрували захворювання телят із симптомами діареї. За дослідження фекалій телят у зоні Українського Полісся, ооцисти були виявлені у 16 господарствах із 17 обстежених. Ураженість телят найпростішими досягала 27–73 %, а в шести господарствах – 100 %. За результатами досліджень встановлено, що збудником криптоспоридіозу великої рогатої худоби у господарствах Київської та Житомирської областей є Cryptosporidium parvum. За результатами копроовоскопічних досліджень виявили, що максимальна екстенсивність інвазії у тварин господарств Київської області становила 44,5 %. Водночас ураженість молодняка великої рогатої худоби криптоспоридіями відмічали у господарствах Васильківського району, що становило 65,4 %, Броварського району 65,5 % та Бородянського району – 56,3 %. У господарствах Житомирської області екстенсивність інвазії у тварин становила 52,2 %, що на 7,7 % вище, ніж у Київській області. Відмічено, що висока ураженість криптоспоридіями телят спостерігалась на 7 та 14 добу захворювання, при екстенсивності інвазії – 100 та 84 % відповідно. Низьку екстенсивність інвазії відмічали у телят 35 добового віку – 44 %. Так пік ураженості збудником тварин припадав на зимовий період, де екстенсивність інвазії становила 77,5 %, а інтенсивність інвазії – 96,16 ± 1,89 ооцист криптоспоридій. Навесні у 58 інвазованих, тварин екстенсивність інвазії становила 72,5 %, за інтенсивності інвазії – 92,91 ± 1,99 ооцист криптоспоридій в 10 полях зору мікроскопа. Спад інвазії у тварин реєстрували влітку (ЕІ ‒ 56,2 %) та восени (ЕІ ‒ 65 %).Документ Облік великої рогатої худоби на фермі за допомогою веб-сервісу Cattle.Center(ВЦ НУБіП України, 2019) Вальчук, О.А.; Деркач, С.С.; Жук, Ю.В.; Себа, М.В.У статті висвітлено властивості роботи модуля автоматизованого документообігу ферми великої рогатої худоби на базі з веб-сервісу Cattle.Center. Переваги модуля у тому, що він має зручний та інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, гнучкий в користуванні, пов’язаний з базою тварин та співробітників ферми великої рогатої худоби і здатен як до автоматичної генерації облікових документів ферми, так і до створення довільних шаблонів документів за запитом користувача. Модуль надійний та простий у користуванні і дає змогу накопичувати i систематизувати документообіг ферми, вести облік наявного поголів’я, маси тіла тварин, молочної продуктивності, вартості на початок звітного періоду і стежити за зміною господарських характеристик поголів’я за звітний період.Документ Облік надоїв та реалізації молока ферми за допомогою інтернет-ресурсу Cattle.Center(ВЦ НУБіП України, 2018) Вальчук, О.А.У статті висвітлено особливості роботи модуля обліку надоїв та реалізації молока інтернет-ресурсу Cattle.Center. Переваги модуля полягають у тому, що він має зручний та інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, гнучкий в користуванні, що не потребує особливих навичок користувача, пов’язаний з базою тварин та співробітників молочної ферми і дозволяє легко відслідковувати дії користувача та оперувати достовірною інформацією щодо надою по тварині, групі тварин чи фермі. Модуль надійний та простий у користуванні і дозволяє оцінити молочну продуктивність корови за той чи інший проміжок часу, відслідкувати показники якості і безпеки одержаного від неї молока, а також моніторити рух молока та його кількісні та якісні показники по групах чи фермі в цілому.