Наукові журнали та збірники видань
Постійне посилання на розділhttps://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/5
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Вплив препарату «Стимулін-Вет» на закріплення тільності корів після осіменіння(НУБіП України, 2020) Грунтковський, М.С.Покращення показників відтворювальної здатності самок великої рогатої худоби є одним з основних завдань у скотарстві. Чисельні стресові фактори, висока продуктивність, незбалансована годівля, неналежні умови догляду та експлуатації викликають гормональні зрушення у системі «гіпоталамус–гіпофіз–яєчники» самок, що негативно впливає на відтворення. Як наслідок – недоотримання господарствами певної кількості приплоду та молока, а надалі – зростання показника яловості маточного поголів’я великої рогатої худоби. У зв’язку з цим для корекції відтворювальної здатності корів широко використовують різні кормові добавки, гормональні препарати, фізіотерапевтичні методи тощо. Досліджень, присвячених впливу біологічно активних препаратів нейро-гуморальної дії на репродуктивну функцію корів, незначна кількість, тому метою наших досліджень було встановити вплив одного з таких препаратів на відтворювальну здатність корів. Дослідження були проведенні на основі груп-аналогів.Документ Ефективність використання ультразвукової діагностики за увеїтів великої рогатої худоби(ВЦ НУБіП України, 2019) Дорощук, В.О.У статті наведені результати ультразвукового дослідження очей у великої рогатої худоби в нормі та хворої на увеїт. У результаті проведеної роботи вдалося оцінити діагностичну цінність ультразвукового дослідження за увеїту. За порушень прозорості оптичних середовищ ока, даний метод діагностики є невід’ємною частиною постановки діагнозу і розуміння розвитку процесу захворювання. Основною сонографічною ознакою увеїту є потовщення судинної оболонки, обумовлене її набряком. Встановлено, що у більшості хворих на увеїт тварин у скловидному тілі були наявні гіперехогенні плаваючі помутніння, які відсутні на парному оці. Розмір запаленого очного яблука був на декілька міліметрів менше, ніж у контралатерального ока і на 7 % менше, ніж у тварин контрольної групи. Середня товщина судинної оболонки ока у задньому полюсі в середньому становила 1,46 см, що на 71% більше, ніж у здорових тварин. Перевагою даної методики є неінвазивність, за допомогою ультразвукового дослідження можна здійснити співставлення і аналіз анатомічних структур очного яблука, орбіти, визначити їх гемодинамічні характеристики, що є особливо важливим за дослідження непрозорих структур ока.Документ Розвиток теоретичних основ збереження генофонду сільськогосподарських тварин у науковому спадку професора М.А. Кравченка(НУБіП України, 2019) Ковтун, С.І.; Бородай, І.С.У статті показано, що збереження біорізноманіття є однією із глобальних проблем сучасності, яка позначилася поширенням обмеженої кількості комерційних високопродуктивних порід, зменшенням поголів’я аборигенних і місцевих порід, які володіють цінними генетичними комплексами. Мета дослідження – узагальнити теоретичні і методологічні підходи, запропоновані професором М.А. Кравченком до вирішення проблеми збереження генофонду порід, окреслити перспективи їхнього використання на сучасному етапі розвитку тваринництва. Дослідження ґрунтується на застосуванні загальнонаукових, структурно-функціональних та історичних методів. Джерельну базу дослідження складають опубліковані і неопубліковані матеріали, архівні документи. Доведено пріоритет М.А. Кравченка в розробленні основ селекційно-племінного вдосконалення однієї із найбільш поширених в Україні минулого століття порід великої рогатої худоби – симентальської, що ґрунтувалися на запровадженні системи лінійного розведення і генеалогічного аналізу племінних стад, ефективних методів оцінки племінної цінності тварин, спрямованого вирощування молодняка, використанні особин з рекордною продуктивністю. Узагальнено запропоновані ученим схеми селекції білоголової української породи, спрямовані на зростання її продуктивного потенціалу та життєздатності. Розглянуто внесок М.А. Кравченка в розроблення програми зі створення галузі спеціалізованого м’ясного скотарства в Україні, виведення вітчизняних спеціалізованих м’ясних порід і типів.Документ Стан племінного тваринництва та напрями селекції в молочному скотарстві України(ВЦ НУБіП України, 2018) Рубан, С.Ю.; Федота, О.М.; Матвєєв, М.А.; Мартинова, М.Є.Наведено дані про стан генетичних ресурсів тваринництва та галузі молочного скотарства України. Відзначено незначну чисельність підконтрольного племінного поголів’я по основних породах що знижує інтенсивність відбору та вірогідність оцінки племінної цінності плідників. Доведено як можливості так і необхідність застосування сучасних підходів які базуються на досягненнях в генетиці (геноміка), біотехнології (екстракорпоральне запліднення, запліднення in vitro). Розглянуто світовий досвід організації селекційної роботи в малих популяціях ,та можливості його застосування на таких породах як українські чорно-ряба, червоно-ряба, червона та бура молочні породи. Констатовано сталу тенденцію щодо зростання питомої ваги голштинської породи північноамериканського походження. Зроблено пропозиції по напрямкам селекції з основними молочними породами в Україні.Документ Мехатронні властивості систем синтезу технічного забезпечення ранньої діагностики внутрішніх хвороб великої рогатої худоби(ВЦ НУБіП України, 2018) Войтюк, В.Д.; Роговський, І.Л.В результаті виконаної роботи обґрунтовані аналітичні моделі опису вихідного структурного стану досліджуваних реєстрів клінічних показників тварин в системах технічного забезпечення ранньої діагностики внутрішніх хвороб великої рогатої худоби. Авторами встановлені аналітичні моделі опису комп’ютерної обробки вимірювальної інформації в системах технічного забезпечення ранньої діагностики внутрішніх хвороб великої рогатої худоби. Також визначено аналітичні моделі опису оцінки адекватності обробки вимірювальної інформації в системах технічного забезпечення ранньої діагностики внутрішніх хвороб великої рогатої худоби. В даному рішенні використовується синергетичний підхід, згідно з яким будь-яка взаємодія природних систем призводить до обміну між ними речовиною, енергією та інформацією. При цьому одна із систем (рання діагностика внутрішніх хвороб великої рогатої худоби) є випромінювачем, інша (технічна мехатронна система) – акумулятором. При раптовому скиданні синергетики першої із систем, інша система може накопичувати надлишкову синергетику з одночасним раптовим підсиленням динаміки внутрішніх процесів, що призводить до структуруванню системи і дисипації. При цьому самоорганізація призводить до зміни механізму передачі синергетики до мехатронної системи на більш інтенсивний стан.Документ Роль кілерної активності лімфоцитів у розвитку стрептококового увеїту великої рогатої худоби(ВЦ НУБіП України, 2018) Дорощук, В.О.Офтальмологічна патологія великої рогатої худоби є однією із найрозповсюдженіших і складних невирішених проблем сучасної ветеринарної хірургії. Увеїт – дуже небезпечне і тяжке ураження судинної оболонки ока (tractus uveus), оскільки досить часто ускладнюється катарактою або глаукомою, які неминуче закінчуються сліпотою. У статті висвітлені результати дослідження кілерної активності лімфоцитів великої рогатої худоби, хворої на стрептококовий увеїт. Згідно із сучасними уявленнями в патогенезі увеїтів значну роль відіграють імунні порушення, у тому числі, зумовлені К-клітинами (кілерами). Водночас залишається мало вивченим стан ефекторної ланки імунної системи, зокрема кілерної активності лімфоцитів в перебігу увеїтів, що й стало метою нашого дослідження. Під час даного дослідження проведено клінічне, гематологічне, мікробіологічне і патологоанатомічне обстеження 75 голів молодняка великої рогатої худоби віком 9-15 місяців, хворих на фібринозний увеїт. Виявлено, що збільшення вмісту К-клітин в крові протягом перших двох стадій ураження хворого на фібринозний увеїт стрептококової етіології молодняка великої рогатої худоби можна розглядати у якості антимікробного захисту, тоді як збільшення вмісту в крові кілерів в третій стадії хвороби зумовлено ефекторною діяльністю в зв’язку ыз розсмоктуванням кришталика.