Роль типів вищої нервової діяльності в обміні білків у організмі свиней

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук зі спеціальності 03.00.13 «Фізіологія людини і тварин». – Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2017. Дисертаційну роботу присвячено вивченню характеру взаємодії типологічних особливостей вищої нервової діяльності та обміну білка у свиней за дії технологічного стресу. Досліджено типологічні особливості вищої нервової діяльності у свиней. Встановлено, що середній показник коркових процесів у тварини сильного врівноваженого рухливого типу становить 3,87±0,08 у. о., що вище на 15,6 % (p<0,01), 32,2 % (p<0,001) та у 3,2 раза (p<0,001), ніж у тварин сильного врівноваженого інертного, сильного неврівноваженого та слабкого типів вищої нервової діяльності. У дисертації висвітлено питання щодо особливостей обміну білків у свиней різних типів вищої нервової діяльності. Зокрема встановлено, що у тварин слабкого типу вищої нервової діяльності вміст загального білка в сироватці крові нижче на 6,6 % (р<0,01), альбуміну – на 11,7 % (р<0,01), церулоплазміну – на 12,1 % (р<0,001), сечовини – на 13,2 % (р≤0,001), лізину, метіоніну та треоніну – на 6,9 % (р<0,05), 12,6 (р<0,05) та 19,1 % (р<0,05) відповідно до показників тварин сильного врівноваженого рухливого типу вищої нервової діяльності. Вперше встановлено особливості обміну білків у свиней різних типів вищої нервової діяльності за дії технологічного стресу. За дії технологічного стресу в сироватці крові тварин різних типів вищої нервової діяльності знижується вміст загального білка на 11–21 % (р<0,001), альбумінів – на 15–25 % (р<0,001), γ-глобулінів – на 13–38 % (р<0,05-0,001), церулоплазміну в 1,3–1,8 раза (р<0,001), підвищується вміст сечовини у 1,23–1,72 раза (р≤0,001) та активності трансаміназ у 1,2–1,5 раза (р<0,001). Досліджено взаємозв’язок між індивідуальними особливостями вищої нервової діяльності і обміном білків за показниками кореляційного, дисперсійного і регресійного аналізу. Встановлено кореляційні зв’язки сили, врівноваженості та рухливості коркових процесів до дії технологічного подразника із вмістом альбумінів, сечовини (r=0,56–0,80; р≤0,01–0,001), α2-глобулінів (r=−0,49; р<0,05), та після дії технологічного подразника зі вмістом загального білка (r=0,62–0,79; р<0,01–0,001), сечовини (r=−0,40–0,51; р≤0,05), γ-глобулінів (r=0,62–0,89; р<0,01–0,001), АлАТ (r=−0,71–0,79; р≤0,001) та АсАТ (r=−0,22–0,44; р≤0,05). Сила коркових процесів до дії технологічного стресу чинить достовірний вплив на вміст загального білка, альбумінів, сечовини та активність аспартатамінотрансферази у сироватці крові свиней (η2х=0,29–0,41; р<0,05–0,01), а після дії технологічного подразника на вміст загального білка, глобулінів, γ-глобулінів, сечовини та активність трансаміназ у сироватці крові тварин (η2х=0,22–0,77; р<0,05–0,001).