Конкурсне сортовипробування зразків конюшини лучної селекції ННЦ «Інститут землеробства НААН України

Вантажиться...
Ескіз

Дата

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Анотація

Серед чинників, що впливають на конкурентоспроможність виробництва тваринницької продукції, провідна роль належить кормам. Без високоенергетичних і протеїнових кормів, якими є багаторічні бобові та злакові трави, створення стабільної кормової бази для тваринництва неможливе та з часом не втрачає своєї гостроти. В Україні у 1990 р. в усіх категоріях господарств налічували 7,4 млн. га природних сіножатей і пасовищ, що становило 17,6 % сільгоспугідь, на яких випасали худобу та заготовляли 62 % вітамінного сіна. За роки трансформування аграрного сектора площа сінокосів в Україні скоротилася в 1,6 рази, а в сільськогосподарських підприємствах – майже в 11 разів. Аналізування ринку насіння багаторічних трав показує, що до 1990 року укісні площі багаторічних трав становили 4,5-5,0 млн га у польовому кормовиробництві, що складало близько половини площ кормових посівів [1]. Починаючи з 90 -х років минулого століття, площі під посівами багаторічних бобових трав скоротились в 2,5-3,0 рази (до 1,5 млн га) через значне зниження потреби в кормах для тваринництва, поголів’я великої рогатої худоби якого за цей період скоротилось в 4,6 рази, в тому числі корів у 2,5 рази [2]. В умовах Полісся України конюшина лучна є однією з найбільш поширених високобілкових культур. В працях історика Феофаста (317-228 рр. до н. е.) про неї вперше згадується під назвою „Trifolium”, що означає трилисник. Протягом всього часу конюшину в світі використовували як високоякісний корм для тварин [3]. У Європі вирощувати конюшину почали ще у XIV ст. в північній Італії, звідси культура потрапила до Голландії, а згодом і до Німеччини, у 1633 році конюшину завезли до Англії. В Україні вона культивується з середини XVIII ст. саме з цього часу конюшина є найважливішою культурою травопільних сівозмін [4,5]. В наш час найбільш розповсюдженою багаторічною бобовою культурою у зоні Полісся і Лісостепу України, наряду з люцерною посівною, є конюшина лучна. В районах достатнього зволоження при інтенсивному триукісному використанні травостоїв конюшини лучної збір протеїну і кормових одиниць підвищується на 20-35 %, у порівнянні з використанням цієї культури у зоні нестійкого або недостатнього природного зволоження. Конюшина лучна відрізняється від люцерни посівної тим, що вона більш морозо- і зимостійка культура. Ця особливість зумовила більш широке її розповсюдження у зоні північного Лісостепу і Полісся України [5]. Цінність конюшини лучної також визначає її здатність до забезпечення власних потреб в азотному живленні за рахунок симбіозу з бульбочковими бактеріями, а високий вміст азоту в кореневих залишках дає можливість збільшувати його кількість у ґрунті, що перетворює конюшину лучну на кращого попередника для більшості культур [6]. Як свідчать дослідження вчених, збільшення виробництва сільськогосподарської рослинної продукції за останні 50 років на 30% залежить від удосконалення технологій виробництва, а на 70% – від генетичного фактору [7]. Це і зумовлює актуальність теми магістерської кваліфікаційної роботи та вибір місця проведення досліджень – ННЦ «Інститут землеробства НААН України», де проводиться досить плідна селекційна робота з конюшиною лучною. Мета проведення досліджень: оцінювання урожайності насіння та кормової маси зразків конюшини лучної в розсаднику конкурсного сортовипробування відділу кормовиробництва ННЦ «Інститут землеробства НААН». Об’єкт дослідження: 8 зразків конюшини лучної, які створені селекціонерами відділу кормовиробництва ННЦ «Інститут землеробства НААН України». Предмет дослідження: мінливість прояву урожайності кормової маси та насіння 8 нових селекційних зразків конюшини лучної. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання: 1. Ознайомитись з напрямами селекційної роботи співробітників відділу кормовиробництва ННЦ «Інститут землеробства НААН України». 2. Освоїти методики селекційного процесу з конюшиною лучною. 3. Приймати участь в проведенні польових досліджень з оцінки урожайності кормової маси та насіння зразків розсадника конкурсного сортовипробування конюшини лучної. 4. Провести вивчення урожайності сухої речовини в зеленій масі 8 сортозразків, для чого застосувати методику її визначення способом висушування. 5. Для аналізу структури урожаю насіння зразків конюшини лучної визначити кількість суцвіть та насінин в головках рослин селекційних зразків розсадника конкурсного сортовипробування. Апробація результатів дослідження. Результати проведених досліджень були представлені на постерній конференції магістрів кафедри генетики, селекції і насінництва НУБІП України 20 листопада 2024 р.

Опис

Ключові слова

конкурсне сортовипробування, конюшина лучна, селекція, насіння, competitive variety testing, meadow clover, breeding, seeds, wettbewerbliche sortenprüfung, wiesenklee, züchtung, saatgut

Бібліографічний опис

Безпалий А.С. Конкурсне сортовипробування зразків конюшини лучної селекції ННЦ «Інститут землеробства НААН України : дипломна робота ... магістра : 201 «Агрономія» / Безпалий А.С. - Київ, 2024. – 56 с.

Підтвердження

Рецензія

Додано до

Згадується в