Конкурсне сортовипробування зразків конюшини лучної селекції ННЦ «Інститут землеробства НААН України

Abstract

Серед чинників, що впливають на конкурентоспроможність виробництва тваринницької продукції, провідна роль належить кормам. Без високоенергетичних і протеїнових кормів, якими є багаторічні бобові та злакові трави, створення стабільної кормової бази для тваринництва неможливе та з часом не втрачає своєї гостроти. В Україні у 1990 р. в усіх категоріях господарств налічували 7,4 млн. га природних сіножатей і пасовищ, що становило 17,6 % сільгоспугідь, на яких випасали худобу та заготовляли 62 % вітамінного сіна. За роки трансформування аграрного сектора площа сінокосів в Україні скоротилася в 1,6 рази, а в сільськогосподарських підприємствах – майже в 11 разів. Аналізування ринку насіння багаторічних трав показує, що до 1990 року укісні площі багаторічних трав становили 4,5-5,0 млн га у польовому кормовиробництві, що складало близько половини площ кормових посівів [1]. Починаючи з 90 -х років минулого століття, площі під посівами багаторічних бобових трав скоротились в 2,5-3,0 рази (до 1,5 млн га) через значне зниження потреби в кормах для тваринництва, поголів’я великої рогатої худоби якого за цей період скоротилось в 4,6 рази, в тому числі корів у 2,5 рази [2]. В умовах Полісся України конюшина лучна є однією з найбільш поширених високобілкових культур. В працях історика Феофаста (317-228 рр. до н. е.) про неї вперше згадується під назвою „Trifolium”, що означає трилисник. Протягом всього часу конюшину в світі використовували як високоякісний корм для тварин [3]. У Європі вирощувати конюшину почали ще у XIV ст. в північній Італії, звідси культура потрапила до Голландії, а згодом і до Німеччини, у 1633 році конюшину завезли до Англії. В Україні вона культивується з середини XVIII ст. саме з цього часу конюшина є найважливішою культурою травопільних сівозмін [4,5]. В наш час найбільш розповсюдженою багаторічною бобовою культурою у зоні Полісся і Лісостепу України, наряду з люцерною посівною, є конюшина лучна. В районах достатнього зволоження при інтенсивному триукісному використанні травостоїв конюшини лучної збір протеїну і кормових одиниць підвищується на 20-35 %, у порівнянні з використанням цієї культури у зоні нестійкого або недостатнього природного зволоження. Конюшина лучна відрізняється від люцерни посівної тим, що вона більш морозо- і зимостійка культура. Ця особливість зумовила більш широке її розповсюдження у зоні північного Лісостепу і Полісся України [5]. Цінність конюшини лучної також визначає її здатність до забезпечення власних потреб в азотному живленні за рахунок симбіозу з бульбочковими бактеріями, а високий вміст азоту в кореневих залишках дає можливість збільшувати його кількість у ґрунті, що перетворює конюшину лучну на кращого попередника для більшості культур [6]. Як свідчать дослідження вчених, збільшення виробництва сільськогосподарської рослинної продукції за останні 50 років на 30% залежить від удосконалення технологій виробництва, а на 70% – від генетичного фактору [7]. Це і зумовлює актуальність теми магістерської кваліфікаційної роботи та вибір місця проведення досліджень – ННЦ «Інститут землеробства НААН України», де проводиться досить плідна селекційна робота з конюшиною лучною. Мета проведення досліджень: оцінювання урожайності насіння та кормової маси зразків конюшини лучної в розсаднику конкурсного сортовипробування відділу кормовиробництва ННЦ «Інститут землеробства НААН». Об’єкт дослідження: 8 зразків конюшини лучної, які створені селекціонерами відділу кормовиробництва ННЦ «Інститут землеробства НААН України». Предмет дослідження: мінливість прояву урожайності кормової маси та насіння 8 нових селекційних зразків конюшини лучної. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання: 1. Ознайомитись з напрямами селекційної роботи співробітників відділу кормовиробництва ННЦ «Інститут землеробства НААН України». 2. Освоїти методики селекційного процесу з конюшиною лучною. 3. Приймати участь в проведенні польових досліджень з оцінки урожайності кормової маси та насіння зразків розсадника конкурсного сортовипробування конюшини лучної. 4. Провести вивчення урожайності сухої речовини в зеленій масі 8 сортозразків, для чого застосувати методику її визначення способом висушування. 5. Для аналізу структури урожаю насіння зразків конюшини лучної визначити кількість суцвіть та насінин в головках рослин селекційних зразків розсадника конкурсного сортовипробування. Апробація результатів дослідження. Результати проведених досліджень були представлені на постерній конференції магістрів кафедри генетики, селекції і насінництва НУБІП України 20 листопада 2024 р.