Мікроскопічна будова органів окуня та плотви в нормі та за постодиплостомозу

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.02 – патологія, онкологія і морфологія тварин. – Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2016. У дисертаційній роботі на підставі експериментальних досліджень викладено результати вивчення поширеності постодиплостомозу в басейні р. Дністер на території Хмельницької області, встановлено клінічні ознаки хвороби в окуня й плотви, патоморфологічні зміни, а також уточнено мікроскопічну будову органів і тканин цих двох видів риб. Показано, що в риби ріки Дністер на території Хмельницької області на частку паразитарних хвороб припадає 97,54 % від всіх захворювань риби різної етіології (паразитарні, вірусні, бактеріальні та мікози). З них найчастіше діагностується постодиплостомоз. Основною клінічною ознакою при постодиплостомозі є наявність на різних ділянках тіла чорних плям. В окуня кількість уражень на тілі велика (90,5±40) і вони мають не більше 2 мм в діаметрі. В плотви кількість таких уражень на тілі значно менша, ніж в окуня (6,5±2) і вони мають більший розмір – 3–4 мм, а іноді й більше. При проведенні гістологічних досліджень встановлено, що в процесі інцистування навколо паразита утворюється циста. Спочатку утворюється одношарова циста, що складається з одного чи двох рядів не чітко окреслених клітин з великими, не яскраво зафарбованими гематоксиліном ядрами витягнутої або овальної форми. Потім утворена циста потовщується до декількох рядів таких клітин. Просвіт цисти не зафарбовується. В ній знаходиться паразит (церкарій чи метацеркарій) – в кожному просвіті один. В оточуючих цисту тканинах та міжклітинній речовині видно відкладення пігменту меланіну. Спочатку утворюються пилоподібні дрібні гранули червоного кольору. З часом розміри гранул збільшуються і вони набувають коричневого кольору. В подальшому відкладення меланіну стають чорними і значно збільшуються в розмірі. При проведенні гістологічних досліджень в окуня й плотви вперше, крім гепатопанкреаса, встановлено наявність підшлункової залози: в окуня – в ділянці пілоричних відростків шлунка, а в плотви – вздовж всього кишечника. Також встановлено, що кісткова тканина кожної кісточки плавника представлена пластинчастою кісткою, яка утворює дві латерально розташовані окремі кісткові дуги, які краніально та каудально розділені щілиною й у цілому утворюють кісткову структуру овальної форми. Нирки в окуня й плотви виконують не тільки свою специфічну функцію, але також є органом лімфопоезу. В селезінці окуня й плотви виявлено наявність невеликої кількості морфологічних утворень, подібних до тілець Гассаля в тимусі ссавців.