Особливості оксидативного метаболізму за експериментального гострого панкреатиту та шляхи корекції

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. – Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2015. Дисертація присвячена дослідженню особливостей перебігу метаболічних процесів у крові, підшлунковій залозі та печінці щурів за умов гострого експериментального панкреатиту та можливості використання БАД «Альфа+омега» для корекції змін, що виникають. У результаті проведених досліджень встановлено, що хоча життєздатність лейкоцитів не змінювалася за розвитку ГП, рівень продукування АФО у гранулоцитах крові зростав уже через 1 добу, тоді як їх кількість зростала на 3 добу. В агранулоцитах збільшення продукування активних форм оксигену спостерігалося через 3 доби після індукції ГП. Одночасно з цими змінами виявлено порушення про-антиоксиданої рівноваги: накопичення продуктів перекисного окиснення ліпідів (ТБК-АП, ДК), що супроводжувалося змінами активності ферментів антиоксидантної системи (СОД, каталази) та рівня відновленого глутатіону в крові, підшлунковій залозі та печінці, що є свідченням розвитку окисних та запальних процесів у підшлунковій залозі. Інтенсифікація окисних процесів та зростання активності фосфоліпази А2 за розвитку ГП супроводжується достовірними змінами у вмісті ЖК загальних ліпідів крові, підшлункової залози та печінки. Встановлено підвищення відносного сумарного вмісту насичених жирних кислот, зокрема міристинової, пальмітинової та стеаринової, з одночасним зниженням сумарного вмісту поліненасичених жирних кислот, насамперед ессенціальних жирних кислот родини ω-3 (ліноленової, ейкозапентаєнової, докозапентаєнової, докозагексаєнової). Застосування БАД «Альфа+омега», що містить ω-3 поліненасичені жирні кислоти сприяло частковій нормалізації життєздатності лейкоцитів, ЖК спектра ліпідів та про- антиоксидантної системи крові, підшлункової залози і печінки. Встановлено зниження вмісту нікотинамідних динуклеотидів у підшлунковій залозі, печінці та мозку, а також порушення динамічної рівноваги співвідношення вільних NAD(P)/NAD(P)H пар у підшлунковій залозі і печінці. За таких умов у сироватці крові та печінці змінювався вміст більшості незамінних та замінних амінокислот, тоді як серед напівзамінних найбільше – вміст аргініну та орнітину. Застосування препарату БАД «Альфа+омега» частково відновлювало динамічну рівновагу нікотинамідних динуклеотидів у досліджуваних тканинах щурів та сприяло нормалізації вмісту амінокислот у сироватці крові та печінці