Борошниста роса у посівах цукрових буряків та шляхи обмеження її шкідливості в Центральному Лісостепу України

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія. – Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2015. Дисертація присвячена уточненню біологічних особливостей збудника борошнистої роси цукрових буряків гриба Erysiphe communis Grev. f. betae Poteb., поширення, динаміки розвитку хвороби та удосконаленню заходів зниження її шкідливості в Центральному Лісостепу України. На основі аналізу даних щодо появи хвороби та динаміки її розвитку встановлено, що оновлення борошнистої роси в період вегетації відбувається на насінниках цукрових буряків за встановлення сприятливої температури повітря для утворення сумкоспор у клейстотеціях ( від +5 до +25º С), інкубаційний період триває в середньому 7–15 діб. У період вегетації відбувається інфікування нових рослин хворобою за рахунок утворення численних генерацій конідій, що розносяться на полях повітряними течіями. Встановлено, що конідії найкраще проростають за температури + 25 ºС та відносної вологості повітря 90–100 %. Показано, що за сильного ураження рослин цукрових буряків еризифозом їх урожайність знижується на 9,3–15,9 т/га, цукристість коренеплодів – на 0,5–0,8 %, втрати збору цукру становлять 1,9–3,0 т/га. Встановлено, що ураженість насінників цукрових буряків борошнистою росою негативно впливає на якість насіння – лабораторна схожість знижується в середньому на 18,5 %, маса 1000 насінин – на 2,2 г. Досліджено вплив патогена на рослину цукрових буряків і встановлено, що ураженість борошнистою росою веде до зміни інтенсивності дихання в листках та зниження вмісту хлорофілу а і в. Визначено технічну та господарську ефективність фунгіцидів хімічного походження проти хвороби. Уточнено оптимальні строки внесення та оцінено економічну ефективність їх застосування