Радіобіологічні ефекти в організмі і принципи його захисту від негативних наслідків іонізуючого опромінення

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.01 – радіобіологія. – Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2015. Дисертація присвячена вивченню розвитку радіаційного ураження на різних рівнях організації організму ссавців, у тому числі людини, за різних умов і видів опромінення (гострого, хронічного, зовнішнього і внутрішнього) та дослідженню захисної здатності комплексів грибних біополімерів. На моделі лінійних мишей з різним рівнем генетично обумовленої радіочутливості (BALB/c і C57ВL/6) за умов гострого і хронічного зовнішнього опромінення та при інкорпорації 137Сs, а також для осіб, що опромінюються професійно (персонал об’єкта «Укриття», Державного спеціалізованого підприємства «Комплекс» і Виробничого об’єднання «Рівненська АЕС») та самопоселенців Зони відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення встановлено несприятливий вплив іонізуючих випромінювань в малих дозах за змінами в структурі ДНК (додаткові рівні однониткових розривів, «ефект свідка» і ушкодження репараційних процесів), зменшенням функціональних можливостей тканин, відповіддю різних систем (імунної, репродуктивної і нервової), адаптивною реакцією організму та зниженням тривалості життя. Сформульовано і експериментально підтверджено концепцію та основні принципи захисту від іонізуючих випромінювань, в якості перспективних засобів захисту від радіації запропоновано комплекси біополімерів (хітин, β-глюкани і меланіни) з трутовика Fomes fomentarius.