Безпечність та якість молока сирого виробленого в колективних господарствах

Abstract

Основними гігієнічними показники, які знижують якість та безпечність молока коров’ячого незбираного є надмірне загальне бактеріальне обсіменіння, вміст соматичних клітин, наявність інгібуючих речовин та доданої води. Для наших досліджень були взяті сучасні реконструйовані молочні ферми, де доїння здійснюють у доїльних залах і дотримуються усіх санітарних норм і гігієнічних вимог та старі ферми, де доїння проводиться у молокопровід і переносні доїльні апарати і витримуються задовільні санітарні вимоги. У господарствах із застарілим устаткуванням відсутні спеціальні мийно-дезінфікуючі засоби для санітарної обробки обладнання. На переробку від колективних господарств надходило всього 8,3 % молока екстра ґатунку, яке повністю відповідає Європейським вимогам. Основна частина молока від цих господарств надходила вищим і першим ґатунком 61,8 %, а на частку другого ґатунку припадало 14,5 % молока. Також виявили, що досить значну частину – 15,4 % вироблялося неґатункового молока. За вмістом соматичних клітин господарства із сучасним обладнанням одержують молоко екстра ґатунку і цей показник у них у 2,6 раза менший (р ≤ 0,01), порівняно з господарствами з застарілим устаткуванням. Це пов’язано з тим, що сучасна технологія передбачає доїння корів хворих на субклінічний мастит у окремих доїльних залах.Цього принципу не завжди дотримуються у господарствах із застарілим устаткуванням. Як наслідок, основна причина зниження ґатунку молока і його безпечності у таких господарствах − це надмірний вміст соматичних клітин у збірному молоці, внаслідок недотримання вимог щодо переддоїльної обробки вимені корів, санітарного стану молочного посуду, несвоєчасного і неефективного охолодження молока.