Удосконалення науково-методичних засад розроблення робочих проектів землеустрою щодо захисту земель від ерозії

Abstract

Актуальність дослідження. Існуючі підходи до проведення заходів із захисту земель від ерозії в документації із землеустрою, розроблені за радянських часів, потребують обов'язкового переосмислення не тільки з економічної, але і з екологічної точки зору. Ерозія ґрунтів є однією з найгостріших екологічних проблем сучасності. Вона призводить до зниження родючості ґрунтів, забруднення водойм, деградації земель та інших негативних наслідків. Також спричиняє значні економічні збитки, пов'язані зі зниженням врожайності сільськогосподарських культур, витратами на меліоративні роботи та відновлення деградованих земель. Зміна кліматичних умов, зокрема збільшення кількості опадів та інтенсивності дощів, посилює процеси ерозії. Незважаючи на наявність нормативно-правової бази та наукових розробок у сфері захисту земель від ерозії, існуючі методи та підходи часто виявляються недостатньо ефективними. Для вирішення проблеми ерозії ґрунтів необхідні нові підходи, які враховують сучасні наукові досягнення та технологічні можливості. Останніми роками функціональність системи охорони ґрунтів від ерозії порушилася внаслідок руйнування протиерозійних споруд, вікових змін лісонасаджень, зміненої структури землекористування. Землекористувачі за таких умов не можуть здійснювати управління протиерозійними об’єктами та контроль за їх функціонуванням і не зацікавлені в підтримці їхньої функціональності. Як наслідок нехтування протиерозійним захистом території, зростає пряма та опосередкована шкоди від проявів ерозійних процесів. Діюча нині в Україні структура землекористування, яка ґрунтується на застарілих схемах розташування виробничих ділянок, потребує оцінки ризику розвитку ерозійних процесів у межах кожної конкретної ділянки за допомогою математичного моделювання. Виявленій у результаті моделювання потенційній загрозі ерозії можна запобігти за допомогою організаційних та агротехнічних заходів, що потребує від господарства мінімальних економічних витрат. А саме: на основі моделювання процесів ерозії слід проводити зміну режиму використання ерозійно небезпечних ділянок із підбором сівозмін, застосування яких забезпечує дотримання допустимого рівня ерозії ґрунтів. Метою даного дослідження є висвітлення та обґрунтування науково-методичних засад проведення заходів із захисту земель від ерозії в сучасній документації із землеустрою. Предметом дослідження є сукупність теоретичних і методичних положень щодо обґрунтування заходів із захисту та охорони земель при розроблення робочих проєктів землеустрою. Об’єктом дослідження є процес розроблення робочих проєктів землеустрою щодо захисту земель від ерозії. Завдання магістерської роботи: - Дослідити теоретичні основи охорони земель при здійсненні господарської діяльності та організацію її раціонального використання в сучасній документації із землеустрою. - Проаналізувати та сформувати науково-методичні засади розроблення робочих проєктів землеустрою щодо захисту земель від ерозії. - Обґрунтувати комплекс заходів та обсяг робіт із захисту земель від ерозії на прикладі земельної ділянки в межах обраної громади. Методологія та методи дослідження. У процесі наукового дослідження були використані наступні загально-наукові методи: - абстрактно-логічний метод (теоретичні узагальнення, критичний аналіз публікацій, формування висновків і пропозицій); - розрахунково-аналітичний метод при визначенні основних параметрів запропонованої технології реалізації ґрунтоохоронних заходів з охорони земель; - монографічний (формування узагальнюючих висновків). Наукова новизна результатів дослідження. Запропоновано науково-методичні підходи до розроблення системи заходів з охорони земель в сучасній документації із землеустрою. Практичне значення. У процесі виконання магістерської кваліфікаційної роботи було запропоновано проєктно-технічні рішення з визначення комплексу заходів проти ерозії ґрунтів (на прикладі двох земельних ділянок у Київській та Черкаській областях). Структура магістерської кваліфікаційної роботи. Наукова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Публікації. Основні положення магістерської роботи викладено у наступних публікаціях: 1. Колганова І. Г., Косюхно Ю. А. Ерозія ґрунту та підтоплення. Міжнародна науково-практична конференція «Землеустрій і топографічна діяльність в умовах війни та післявоєнного відновлення і зміни клімату», 7-8 березня 2024 року, м. Київ. с. 71-74. 2. Бутенко Є. В., Косюхно Ю. А. Особливості моніторингу землекористувань задіяних в органічному землеробстві. VI Міжнародна науково-практична конференція «Вплив кліматичних змін на просторовий розвиток територій Землі: наслідки та шляхи вирішення», 10 червня 2024 року, м. Херсон. с. 61-65.