Тваринництво та технології харчових продуктів

Постійне посилання колекціїhttps://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/8027

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз реалізації наукових положень професора М.А. Кравченка за результатами виведення української м’ясної породи великої рогатої худоби
    (НУБіП України, 2019) Угнівенко, А.М.; Носевич, Д.К.
    Наукові підходи щодо створення спеціалізованих м’ясних порід великої рогатої худоби для України започаткував професор Микола Антонович Кравченко. Його розробки щодо генеалогічних методів селекції, обґрунтування методів підбору тварин та їх класифікації, удосконалення методів відтворювального схрещування та розведення за лініями використали для виведення української м’ясної породи. Ці наукові положення були проаналізовані шляхом вивчення продуктивності тварин на різних етапах виведення і використання української м’ясної породи. У тварин вивчали відтворювальну здатність, м’ясну продуктивність, вираженість м’ясних форм, типи будови тіла. У корів – молочність і збереженість приплоду. Встановлено, що методи селекції побудовані на наукових положеннях М. А. Кравченка дозволили створити породу, яка переважала усі інші в колишньому СРСР за швидкістю росту.
  • Ескіз
    Документ
    Тваринництво та технології харчових продуктів
    (НУБіП України, 2019) Гетя, А.А.; Чумаченко, І.П.; Мельник, В.І.; Носевич, Д.К.; Баль-Прилипко, Л.В.
    У науковому журналі висвітлено результати наукових досліджень, проведених працівниками Національного університету біоресурсів і природокористування України, навчальних і наукових установ. Науковий журнал включено до Переліку наукових фахових видань України "Категорія Б" (наказ Міністерства освіти і науки України від 17.03.2020 № 409 (спеціальності: 181 - харчові технології; 204 - технологія виробництва продуктів тваринництва, 207 - водні біоресурси і аквакультура.
  • Ескіз
    Документ
    Тваринництво та технології харчових продуктів
    (НУБіП України, 2019) Гетя, А.А.; Чумаченко, І.П.; Мельник, В.І.; Носевич, Д.К.; Баль-Прилипко, Л.В.
    У науковому журналі висвітлено результати наукових досліджень, проведених працівниками Національного університету біоресурсів і природокористування України, навчальних і наукових установ. Науковий журнал включено до Переліку наукових фахових видань України "Категорія Б" (наказ Міністерства освіти і науки України від 17.03.2020 № 409 (спеціальності: 181 - харчові технології; 204 - технологія виробництва продуктів тваринництва, 207 - водні біоресурси і аквакультура.
  • Ескіз
    Документ
    Тваринництво та технології харчових продуктів
    (НУБіП України, 2019) Гетя, А.А.; Чумаченко, І.П.; Мельник, В.І.; Носевич, Д.К.; Баль-Прилипко, Л.В.
    У науковому журналі висвітлено результати наукових досліджень, проведених працівниками Національного університету біоресурсів і природокористування України, навчальних і наукових установ. Науковий журнал включено до Переліку наукових фахових видань України "Категорія Б" (наказ Міністерства освіти і науки України від 17.03.2020 № 409 (спеціальності: 181 - харчові технології; 204 - технологія виробництва продуктів тваринництва, 207 - водні біоресурси і аквакультура.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив сезонних факторів на продуктивність телиць молочних порід
    (ВЦ НУБіП України, 2018) Носевич, Д.К.; Вербельчук, І.М.
    Вивчали особливості росту телиць української чорно-рябої молочної породи у різні пори року та в залежності від сезону народження. Вирощували телиць холодним методом. В молочний період (2 місяці) згодовували молоко і передстартерний комбікорм. У післямолочний період – використовували загальнозмішаний раціон. Середньодобові прирости телиць становили: 0-3 міс. – 850 г, 3-6 міс. – 1100 г, 6-9 міс. – 1000 г, 9-12 міс. – 950 г, 12-15 міс. – 700 г. Встановлено, що найшвидше збільшували живу масу телиці, народжені весною. У віці 3 місяців вони переважали тварин з інших груп на 10,3-14,4 кг. У віці 9 місяців – були більшим на 9,1-27,2 кг, а в річному – на 9,3-36,6 кг. Дещо гірше росли телички літніх місяців народження. Найменшу живу масу впродовж вирощування мали телички, народжені зимою. Під час дослідження швидкості росту телиць у різні пори року встановлено, що на першому місяці найгірше росли телички взимку. Їх середньодобовий приріст був меншим, ніж в інші пори року на 24 %. З весни по осінь середньодобовий приріст теличок до одного місяця був відносно сталим. Весною найгірше ростуть телиці на третьому місяці вирощування. Це спричинено незадовільною адаптацію до післямолочного раціону внаслідок попередньої затримки в рості. В теплу пору року зменшують швидкість росту телиці віком 9 і 12 місяців.
  • Ескіз
    Документ
    Зв’язок між швидкістю росту та віком плідного осіменіння телиць української чорно-рябої молочної породи за умов інтенсивного вирощування
    (ВЦ НУБіП України, 2018) Вербельчук, І.М.; Носевич, Д.К.; Бородіна, О.В.
    Проведений аналіз параметрів росту телиць через зв’язок з віком репродуктивного використання. Дослідження проводили на телицях української чорно-рябої молочної породи. Тварин розподілили на три групи за віком плідного осіменіння. Перша група включала найбільш скороспілих тварин з віком плідного осіменіння 10,9…12,9 місяці. До другої групи включені тварини з віком запліднення, наближеним до середнього по стаду (13,1…16,2 місяці). До третьої включені пізньоспілі телиці (плідне осіменіння у віці 17,0…22,0 місяці). В межах груп вивчали живу масу та середньодобові прирости. Встановлено, що до 12-місячного віку найменшу живу масу (378 кг) мають телиці з віком запліднення, близьким до середньої величини. Скороспілі і пізньоспілі тварини їх переважали впродовж вирощування на 2,5-13,7 %. Після 12-місячного віку скороспілі телиці найбільше знижують швидкість росту. Тварини з пізнім віком запліднення, після 12-місячного віку мають найвищі прирости живої маси. Телиць, вік запліднення яких наближений до середнього по стаду, скороспілі тварини переважають за швидкістю росту до 6-, а пізньоспілі – до 15-місячного віку. Тварини різних за скороспілістю типів схильність до швидкого росту проявляють в різних умовах. Пізньоспілі мають більші прирости за умов нормованої годівлі та індивідуального утримання у молочний період. Це ймовірно пов’язано з особливостями анаболізму в тканинах організму. Скороспілі телиці найшвидше ростуть за умов групового утримання та вільного доступу до кормів