Наукові журнали та збірники видань
Постійне посилання на розділhttps://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/5
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Композити на основі мікрокристалічної целюлози та люмінесцентних оксидів: властивості й напрям застосування(НУБіП України, 2018) Бойко В.В.; Чорній В.П.; Барбаш В.А.; Ященко О.В.; Грабовський Ю.Є.; Неділько С.Г.; Резниченко Є.О.; Щербацький В.П.; Недєлько М.С.Подано результати люмінесцентно-спектроскопічних досліджень композитів, що складаються з мікрокристалічної целюлози та оксидів – AgNO3, K2Eu(PO4)(MoO4) та LaVO4:Sm. Встановлено, що люмінесцентні властивості целюлози залежать від типу вихідної рослинної сировини та способу обробки, що проявляється в різній інтенсивності свічення, однак профіль спектрів фотолюмінесценції (ФЛ) залишається практично незмінним. Максимум неелементарної смуги ФЛ целюлози лежить близько 490 нм при збудженні на 405 нм. Композити, що містили нітрат арґентуму, в цілому, виявляли подібний профіль смуги ФЛ з максимумом при 490 нм, але із більш інтенсивною короткохвильовою частиною. Композити, що містили K2Eu(PO4)(MoO4) та LaVO4:Sm характеризуються інтенсивною видимою ФЛ при збудженні в діапазоні 337–532 нм, спектр якої залежить від довжини хвилі збудження. Показано, що нанесення люмінесцентного покриття «мікрокристалічна целюлоза»+ K2Eu(PO4)(MoO4) на комерційний світлодіод з λвипр = 455 нм дає змогу одержати біле світло з блакитним відтінком (колірні координати x = 0,262; y = 0,224).Документ Мікрокристалічна целюлоза і композити на її основі: структура та можливості застосування(НУБіП України, 2018) Бойко В.В.; Чорній В.П.; Барбаш В.А.; Ященко О.В.; Алєксєєв О.М.; Грабовський Ю.Є.; Неділько С.Г.; Резниченко Є.О.; Щербацький В.П.; Недєлько М.С.Наведено дані щодо виготовлення, структури й морфології мікрокристалічної целюлози та композитів на її основі, які містять оксидну компоненту як наповнювач. Показано, що, залежно від походження вихідної сировини та ступеня обробки, зразки целюлози характеризуються різним ступенем кристалічності (у межах 64–77 %). Виготовлені композити мають ще нижчий ступінь кристалічності ≈ 57%. Детальний аналіз морфології поверхні, виконаний за допомогою скануючого електронного мікроскопа, показав, що досліджувані зразки целюлози та композитів містять пластини розміром ~ 20–50 мкм, які, у свою чергу, складаються зі щільно спакованих зерен розміром 5–10 мкм. У випадку композитів, крім того, спостерігалися наночастинки (розміром до 200 нм) оксидного компонента, інкорпорованого до зерен мікрокристалічної целюлози. Показано, що дія світла на композит «целюлоза»+«AgNO3» веде до відновлення срібла, що відкриває можливості застосування таких композитів, як бактерицидні матеріали.Документ Нанорозмірні вуглецеві матеріали як адсорбери шкідливих для довкілля неорганічних оксидних сполук(НУБіП України, 2018) Бойко В.В.; Неділько С.Г.; Борисюк В.І.; Хижний Ю.А.Методом теоретичного моделювання проаналізовано взаємодію між вуглецевими нанотрубками (ВНТ) конфігурації (3,3) і (5,5) та молекулами двох типів: лінійні двоатомні молекули галогенідів водню HX = HF, HCl, HBr і молекулярні хроматні оксианіони CrO42-. Подібний теоретичний прогноз має важливе практичне значення, оскільки дає змогу оцінити перспективи використання вуглецевих нанотрубок для видалення зазначених молекул із газового середовища і очистки, тим самим, довкілля, забрудненого промисловими відходами. Розрахунки проводилися за допомогою програмного пакета «Gaussian 03» із використанням теорії функціоналу густини за базисних наборів сс-pVDZ (для атомів хрому та кисню) та 6-31G* (для решти атомів) із нелокальним кореляційним функціоналом B3LYP. Результати розрахунків свідчать про досить низькі значення енергій зв’язку між адсорбованими молекулами HX (X = F, Cl, Br) та нелегованими ВНТ, у межах від -0.07 до -0.2 еВ, тоді як легування бором дозволяє посилити зв’язок до значень -2,13 еВ (система ВНТ(3,3)-В-HBr). Дослідження взаємодії молекулярного аніона CrO42- із ВНТ обох типів показали, що легування бором не сприяє зміцненню адсорбції молекул. Вплив домішок азоту, навпаки, є позитивним і призводить до зростання енергії зв’язку (у середньому на -3,6 еВ) порівняно з нелегованими системами ВНТ-CrO42-. Одержані дані сприяють розумінню механізмів адсорбції молекул поверхнею вуглецевих нанотрубок та свідчать про можливість практичного використання останніх для очистки матеріалів та відходів промислового виробництва від шкідливих для людини забруднень, якими є галогеніди водню та сполуки, що містять шестивалентний хром.Документ Структура і люмінесценція літій-германатної склокераміки LI2O-7GEO2, легованої іонами хрому(НУБіП України, 2018) Неділько С.Г.; Бойко В.В.; Рибак Я.П.; Трубіцин М.П.; Волнянський М.Д.; Коптєв М.М.На основі вихідного аморфного матеріалу: склоскладу Li2O-7GeO2, виготовлено й досліджено серію зразків у стані склокераміки та полікристалів. Рентгенофазовий аналіз виявив, що у стані склокераміки зразки складаються із нанорозмірних зародків кристалітів тетрагерманату літію Li2Ge4O9 та гептагерманату літію Li2Ge7O15, вмонтованих в аморфну матрицю. При переході у полікристалічний стан зародки тетрагерманату літію зникають, натомість, має місце формування мікрокристалів гептагерманату літію Li2Ge7O15. Результати люмінесцентних досліджень, легованих іонами хрому матеріалів, в цілому, підтвердили зазначене вище. Так, для склокераміки було виявлено люмінесценцію, яку приписано випромінювальним переходам в іонах Cr3+, що, в основному, знаходяться в кристалітах тетрагерманату, Li2Ge4O9, тоді як у полікристалічному стані люмінесценцію Cr3+ виявлено як у складі гептагерманату, так і у складі тетрагерманату літію. Мультифазна структура склокерамічних літій-германатних сполук, легованих хромом, дає змогу створювати на їх основі люмінесцентні перетворювачі фіолетового випромінювання у випромінювання широкого спектру: від зеленого до червоного. Такі матеріали можуть бути використані як тонкоплівкові покриття кремнієвих елементів сонячних батарей для підвищення їх ефективності, або ж моноколірних світлодіодів – для створення на їх основі світлодіодів білого випромінюванняДокумент Люмінесцентні властивості ортофосфату бісмуту легованого іонами європію та празеодиму(НУБіП України, 2018) Бойко В.В.; Чорній В.П.; Неділько С.Г.; Теребіленко К.В.; Слободяник М.С.Подано результати досліджень люмінесцентних властивостей ортофосфату бісмуту ВіРО4, легованого іонами Eu3+ та Pr3+ . Проаналізовано можливість використання цих речовин як люмінесцентних матеріалів джерел світла для тепличного вирощування рослин. Встановлено, що, як у випадку легування ВіРО4 іонами Eu3+ , так і Pr3+ , досліджувані зразки виявляють інтенсивну червону фотолюмінесценцію за кімнатної температури. Як спектри фотолюмінесценції, так і її збудження, для кожного з випадків визначаються переходами в іонах рідкісноземельних елементів, а свічення та, відповідно, збудження фосфатної матриці відсутнє. Серед ліній усіх випромінювальних переходів у випадку легування Eu3+ зі спектрами поглинання хлорофілу б найкраще корелюють лінії переходу 5D0→ 7 F2. Для випадку легування іонами Pr3+ для ліній переходів 3P0→ 3H6 та 3P0→ 3 F2 спостерігається кореляція зі смугами в поглинанні хлорофілу б та хлорофілу а відповідно.