Наукові журнали та збірники видань
Постійне посилання на розділhttps://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/5
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Температурно-вологісний режим сучасного корівника за низьких температур повітря(НУБіП України, 2019) Захаренко, М.О.; Олійник, В.І.; Поляковський, В.М.; Соломон, В.В.Наведено результати досліджень температурно-вологісного режиму повітря в сучасних корівниках каркасного типу призначених для великогрупового безприв'язно-боксового утримання лактуючих корів за дії низьких температур зовнішнього повітря. Виявлено, що температура внутрішнього обладнання, корму і води, підлоги та гнойових каналів, лігва у боксі для відпочинку корів у корівнику каркасного типу за низької температури повітряне відповідає гігієнічним нормативам. Зареєстровано значне зниження температури повітря до -2,62 0С у корівниках в нічні години, що супроводжувалось підвищенням його вологості до 76,2 % і вмісту аміаку до 33,7 мг/м3. Встановлено від'ємні значення температури підлоги, внутрішнього обладнання, а також кормової суміші в нічні та вранішні години, показники якої становили в середньому -0,43- (-)6,6 0С. Швидкість руху повітря в корівниках каркасного типу в більшості випадків відповідала гігієнічним нормативам, але у нічні години була значно нижчою ніж вдень, що пов'язано із проведенням технологічних операцій - рухом транспорту і переміщенням тварин. Температура поверхні лігва у боксах для відпочинку тварин за низької температури зовнішнього повітря протягом доби змінювалась від 1,6 до 7,0 0С і в нічні та особливо вранішні години набувала від'ємних значень, відрізняючись від аналогічних показників вдень. Одержані дані щодо температурно- вологісного режиму в корівниках каркасного типу, розрахованих для великогрупового безприв'язно-боксового утримання лактуючих корів доцільно використовувати для оптимізації мікроклімату в будівлях за дії низьких температур зовнішнього повітря.Документ Сучасні способи оброблення води для прорщування ячменю(ВЦ НУБіП України, 2018) Ковбич, В.О.; Мукоїд, Р.М.; Василів, В.П.Останніми роками різко збільшилася і продовжує збільшуватись кількість води, яку споживають харчові підприємства; безперервно збільшується забруднення існуючих джерел водопостачання, що призводить до погіршення хімічного та мікробіологічного складу води. Через це склад води, яку використовують підприємства, дуже різноманітний і відповідно він потребує певного регулювання. У даній статті проаналізовано сучасні методи підготовки води, яка використовується для пророщування ячменю та вплив показників води на проростання зерна. На більшості солодових заводів якість використовуваної на технологічні потреби води, особливо за вмістом солей жорсткості заліза і значенням рН, не є оптимальним, що викликає необхідність застосування різних способів водопідготовки: реагентного іоннообмінного, електродіалізного і мембранного, заснованого на принципі зворотного осмосу. Іонообмінний спосіб найбільше підходить для підготовки води у виробництва солоду, що передбачає обробку її для встановлення оптимального іонного складу. Цей спосіб підготовки води передбачає отримувати воду вільну від магнезії, і в той же час присутні солі постійної жорсткості. При цьому способі для обробки води використовують іоніти. З метою пом'якшення води використвують H- і Na-катіоніти, у яких катіони натрію, а також водню обмінюються на катіони кальцію та магнію солей твердості.Документ Еколого-гігієнічна безпека птахівничих господарств Одеської області(ВЦ НУБіП України, 2018) Ковальова, І.В.; Антоненко, П.П.Антропогенне надходження полютантів у рослини може проходити як повітряно-крапельним шляхом, так і за рахунок поглинання з ґрунту, як наслідок підвищеного вмісту в ній доступних рослинам сполук важких металів. Рослини здатні накопичувати мікроелементи та важкі метали в тканинах або на поверхні, при цьому проявляючи себе проміжною ланкою у системі «ґрунт – рослини – тварини». Відомо, що хімічний склад рослин залежить від складу ґрунту, на якому проростають рослини, але не повторює його, тому що рослини вибірково поглинають необхідні для себе елементи залежно від фізіологічних та біохімічних потреб. Зважаючи на те, що надходження хімічних елементів, в тому числі ВМ у організм птиці відбувається разом із повітрям, питною водою та значною мірою кормами, є необхідним проводити дослідження (випробування) стосовно вмісту токсичних та ессенціальних біомікроелементів у раціонах годівлі. Наведено результати науково-виробничого досліду стосовно соціально-гігієнічного моніторингу щодо виявлення критичних точок вмісту сполук важких металів та селену в навколишньому середовищі, а саме ґрунті, воді, кормах в умовах птахівничих господарств Одеської області. Встановлено, що ґрунти, вода і корми птахівничих господарств не перевищують гранично допустимої концентрації за вмістом токсичних та ессенціальних елементів. Вміст важких металів у комбікормах тісно корелював із вмістом їх у воді (R = 0,98 p < 0,001) та ґрунті (R = 0,34 p < 0,05), а найбільша кількість полютантів міститься у соковитих кормах порівняно з грубими та концентрованими.