Наукові журнали та збірники видань

Постійне посилання на розділhttps://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/5

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7
  • Ескіз
    Документ
    Зв’язок швидкості росту телиць київського заводського типу української чорно-рябої молочної породи з довічною продуктивністю корів
    (НУБіП України, 2020) Климковецький, А.А.
    Вивчали продуктивність корів української чорно-рябої молочної породи київського заводського типу залежно від середньодобових приростів телиць під час вирощування. Використано дані довічного використання 1071 тварини. Худоба була розподілена на 5 груп за величинами середньодобових приростів у віці 0-3; 3-6; 6-12 і 12-15 місяців. Розподіляли тварин за принципом стандартного відхилення від середньго показника за стадом.
  • Ескіз
    Документ
    Мармуровість m. longissimus dorsi великої рогатої худоби
    (НУБіП України, 2020) Угнівенко, А.М.; Кос, Н.В.; Антонюк, Т.А.; Жукорський, О.М.; Крук, О.П.
    Дослідження спрямоване на встановлення відмінностей у мармуровості яловичини залежно від віку молодняку та особливостей його росту. Його проводили на бугайцях української чорно-рябої молочної породи у ФГ “Журавушка”, Броварського району, Київської області. Худобу вирощували і відгодовували за технологією виробництва яловичини у молочному скотарстві. Забій її провели у забійному цеху с. Калинівка.
  • Ескіз
    Документ
    Продуктивність первісток української чорно-рябої молочної породи за різного вагового росту телиць
    (НУБіП України, 2020) Климковецький, А.А.; Носевич, Д.К.
    Вивчали продуктивність корів-первісток залежно від живої маси та середньодобових приростів телиць під час вирощування. Для дослідження використано дані тварин української чорно-рябої молочної породи київського заводського типу. Кожні три місяці, від народження до 18-місячного віку, у телиць визначали живу масу і середньодобовий приріст.
  • Ескіз
    Документ
    Ефективність відтворення молочної худоби при застосуванні різних біотехнологічних методів
    (НУБіП України, 2020) Рубан, С.Ю.; Даншин, В.О.; Кирій, А.А.; Литвиненко, Т.В.
    У розведенні молочної худоби важливе значення має застосування біотехнологічних методів, перш за все, використання допоміжних репродуктивних технологій (англ. assisted reproductive technologies, ART), таких як штучне осіменіння, множинна овуляція і трансплантація ембріонів. Метою досліджень було проведення аналізу ефективності застосування чотирьох методів запліднення телиць та корів з використанням традиційного штучного осіменіння кріоконсервованою спермою (1-група), осіменінням кріоконсервованою спермою, розділеною за статтю (сексована сперма – 2-група), методами трансплантації свіжовимитих (3-група) та заморожених ембріонів (4-група).
  • Ескіз
    Документ
    Вплив віку корів та їх походження за батьком на ознаки лінійної оцінки типу в молочному скотарстві
    (НУБіП України, 2020) Гетя, А.А.; Рубан, С.Ю.; Матвєєв, М.А.; Даншин, В.О.
    Сучасна система селекції в скотарстві базується не тільки на визначенні продуктивності тварин, але й на залученні інформації, безпосередньо пов’язаної зі станом здоров’я і продуктивним довголіттям тварин. Такий підхід передбачає проведення оцінювання тварин на основі великої кількості ознак, у тому числі й показників лінійної оцінки типу (особливостей екстер’єру). Аналіз результатів комплексної лінійної оцінки, між іншим, дозволяє сформувати уявлення про статус здоров’я тварин і таким чином може виступати селекційним критерієм, пов’язаним з її здатністю до тривалого господарського використання. Для дослідження ефективності використання показників лінійної оцінки типу в селекційних програмах були проведенні дослідження в умовах господарства «Агрофірма «Колос» Сквирського району, Київської області. Аналіз проводився на 490 коровах голштинської породи з середньою продуктивністю на рівні 8600 літрів молока за 305 днів лактації.
  • Ескіз
    Документ
    Ступінь фенотипової консолідованості різних селекційних груп молочної худоби
    (НУБіП України, 2019) Сіряк, В.А.
    Цінність різних селекційних груп тварин визначається не тільки рівнем їх продуктивності, відтворення, якістю продукції, пристосованістю до технології тощо, а й рівнем фенотипової консолідованості, за рахунок якої забезпечується необхідна гомогенність та сталий рівень бажаних ознак. Метою дослідження було визначення фенотипової консолідованості різних селекційних груп молочної худоби (напівсестер за батьком, ліній, порід). Встановлено, що найбільш консолідованими за надоєм, масовою часткою жиру і білка в молоці, віком першого отелення і тривалістю періоду між отеленнями є групи напівсестер за батьком (Кс5 = 0,202) порівняно із фенотиповою консолідованістю ліній (Кс5 = 0,035) і порід (Кс5 = 0,088). Найбільш консолідованими за дослідженими ознаками є групи дочок бугаїв Нірвана 101709244 (Кс5 = 0,317) і Тахое 8189401 (Кс5 = 0,331), корів ліній Маршала 2290977 (Кс5 = 0,193) і Дж. Бесна 5694028588 (Кс5 = 0,103), а також поголів’я українських чорно-рябої і червоно-рябої молочних порід (Кс5 = 0,144 і Кс5 = 0,129 відповідно). Отже, за підвищення рівня селекційної групи у внутрішньопорідній ієрархії спостерігається зниження ступеня їх фенотипової консолідованості.
  • Ескіз
    Документ
    Зв’язок між швидкістю росту та віком плідного осіменіння телиць української чорно-рябої молочної породи за умов інтенсивного вирощування
    (ВЦ НУБіП України, 2018) Вербельчук, І.М.; Носевич, Д.К.; Бородіна, О.В.
    Проведений аналіз параметрів росту телиць через зв’язок з віком репродуктивного використання. Дослідження проводили на телицях української чорно-рябої молочної породи. Тварин розподілили на три групи за віком плідного осіменіння. Перша група включала найбільш скороспілих тварин з віком плідного осіменіння 10,9…12,9 місяці. До другої групи включені тварини з віком запліднення, наближеним до середнього по стаду (13,1…16,2 місяці). До третьої включені пізньоспілі телиці (плідне осіменіння у віці 17,0…22,0 місяці). В межах груп вивчали живу масу та середньодобові прирости. Встановлено, що до 12-місячного віку найменшу живу масу (378 кг) мають телиці з віком запліднення, близьким до середньої величини. Скороспілі і пізньоспілі тварини їх переважали впродовж вирощування на 2,5-13,7 %. Після 12-місячного віку скороспілі телиці найбільше знижують швидкість росту. Тварини з пізнім віком запліднення, після 12-місячного віку мають найвищі прирости живої маси. Телиць, вік запліднення яких наближений до середнього по стаду, скороспілі тварини переважають за швидкістю росту до 6-, а пізньоспілі – до 15-місячного віку. Тварини різних за скороспілістю типів схильність до швидкого росту проявляють в різних умовах. Пізньоспілі мають більші прирости за умов нормованої годівлі та індивідуального утримання у молочний період. Це ймовірно пов’язано з особливостями анаболізму в тканинах організму. Скороспілі телиці найшвидше ростуть за умов групового утримання та вільного доступу до кормів