Кваліфікаційні роботи магістрів

Постійне посилання на розділhttps://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/8

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • Ескіз
    Документ
    Інформаційно-аналітична система прогнозування врожайності сільськогосподарських культур
    (2023) Зінковець І.О.
    Експертна система для оцінки та прогнозування військово-політичної ситуації в країні є інноваційним інструментом, розробленим для аналізу та визначення перспектив розвитку військово-політичних подій в конкретній країні. Ця система поєднує в собі експертні знання та інформацію, що надходить з різних джерел, щоб надавати об'єктивні та актуальні прогнози щодо військових конфліктів, політичних змін і загроз національній безпеці. Ключові особливості системи включають в себе збір та аналіз великих обсягів даних, використання методів штучного інтелекту, таких як машинне навчання та аналіз текстів, для виявлення закономірностей та трендів у військово-політичній діяльності, а також можливість прогнозування можливих сценаріїв. Ця експертна система є незамінним інструментом для урядових інституцій, аналітичних агентств, дипломатичних служб і будь-яких інших організацій, які мають інтерес в моніторингу та аналізі військово-політичної ситуації в країні.
  • Ескіз
    Документ
    Інформаційно-аналітична система прогнозування врожайності сільськогосподарських культур
    (2023) Мокан О.А.
    Сільське господарство – галузь господарства, завданням якої є забезпечення населення продовольством і отримання сировини для цілого ряду галузей промисловості. Україна має величезний потенціал для розвитку сільського господарства. Це відбувається, головним чином, через сприятливі природні умови для сільського господарства: родючий ґрунт і дуже сприятливий клімат на більшій частині території країни. Сільське господарство України є досить перспективною галуззю та одним із лідерів експорту продукції рослинництва та тваринництва на світових ринках. Окрім того, сільське господарство є основною рушійною силою для розвитку економіки країни та забезпечення добробуту населення. У сільському господарстві присутні певні досягнення за останні декілька років, але, незважаючи на це, в Україні ще багато питань є невирішеними. Прогнозування врожайності є важливою задачею для аграрного сектора, оскільки воно дозволяє сільським господарствам та владі ефективно планувати виробництво, забезпечувати стабільність на ринку продукції та враховувати ризики, пов'язані з природними умовами та кліматичними змінами. Інформаційно-аналітичні системи (ІАС) стали потужним інструментом для збору, обробки та аналізу даних, які допомагають у точному прогнозуванні врожайності та визначенні оптимальних стратегій управління сільськогосподарським виробництвом. У зв'язку з цим актуальність дослідження полягає в необхідності створення ІАС, яка дозволить прогнозувати врожайність сільськогосподарських культур з високою точністю та реагувати на можливі ризики та зміни у вирощуванні культур. Це особливо актуально в умовах сучасних глобальних викликів, таких як зміна клімату, зростання населення та зменшення доступної сільськогосподарської площі. Предметом дослідження є розробка та впровадження інформаційно-аналітичної системи прогнозування врожайності сільськогосподарських культур. Об'єктом дослідження є процес вирощування сільськогосподарських культур та фактори, які впливають на їх врожайність. Метою дослідження є розробка, впровадження та оцінка інформаційно-аналітичної системи для прогнозування врожайності сільськогосподарських культур з використанням сучасних методів аналізу та обробки даних, з метою підвищення стабільності та ефективності аграрного виробництва. Завданням для виконання роботи було поставлено провести аналіз наукової та технічної літератури з метою визначення сучасних методів та підходів до прогнозування врожайності, сформулювати технічні вимоги до розробки системи. Наступним кроком є збір необхідних даних для проведення прогнозу, таких як кліматичні умови, властивості ґрунту та врожайність культур за минулі роки. Для якісного аналізу необхідно обрати інструментарій за допомогою якого можна оброблювати дані. Після чого необхідно реалізувати алгоритми для обробки та аналізу даних. З отриманих результатів можна зробити висновки, і оцінити результати роботи системи за точністю прогнозу.