Науково-практичне обґрунтування критеріїв оцінки якості молока-сировини з урахуванням вимог законодавства ЄС

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук зі спеціальності 16.00.09 «Ветеринарно-санітарна експертиза». Національний університет біоресурсів і природокористування України. Київ, 2018. Проведено дослідження показників якості молока-сировини з ферм із різними гігієнічними умовами його отримання за коефіцієнтом варіації, однофакторним дисперсійним аналізом, кореляцією та стабільністю у інтервалах. Критеріями оцінки якості молока-сировини із ферм з належним виконанням гігієнічних вимог визначено, крім підтвердження виконання гігієнічних вимог, дослідження середнього геометричного значення мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів та соматичних клітин, а критеріями оцінки якості молока-сировини із ферм, де виявлено невідповідності виконання окремих гігієнічних вимог є належне виконання гігієнічних вимог і дослідження показників, визначених згідно чинного національного стандарту України. Проведено дослідження показників якості молока-сировини з ферм із різними гігієнічними умовами його отримання за коефіцієнтом варіації, однофакторним дисперсійним аналізом, кореляцією та стабільністю у інтервалах. Критеріями оцінки якості молока-сировини із ферм з належним виконанням гігієнічних вимог визначено, крім підтвердження виконання гігієнічних вимог, дослідження середнього геометричного значення мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів та соматичних клітин, а критеріями оцінки якості молока-сировини із ферм, де виявлено невідповідності виконання окремих гігієнічних вимог є належне виконання гігієнічних вимог і дослідження показників, визначених згідно чинного національного стандарту України. Запропоновано два етапи гармонізації практики молочного фермерства в Україні із законодавством ЄС. Перший етап полягає у впровадженні належної практики молочного фермерства. На цьому етапі запропоновано алгоритм впровадження зазначеної практики. Він включає створення робочої групи та прифермської лабораторії, а також розроблення 12 програм виконання виробничих заходів, які забезпечені 71 інструкцією. Другий етап базується на моніторингу показників якості молока і пошуку способів їх поліпшення. Моніторинг запропоновано здійснювати за середнім геометричним значенням показників. З метою поліпшення окремих показників якості власними дослідженнями встановлено позитивний вплив застосування препарату на основі цитратів цинку та германію (гермакап), зокрема підвищення вмісту білка на 0,17 % та зменшення кількості соматичних клітин на 132,95 тис./см3. Впровадження етапів в масштабі однієї ферми дозволить гарантувати безпечність та якість молока-сировини без досліджень кожної партії молока під час закупівлі на переробні потужності