Наукові журнали та збірники видань

Постійне посилання на розділhttps://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/5

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 189
  • Ескіз
    Документ
    Температурно-вологісний режим сучасного корівника за низьких температур повітря
    (НУБіП України, 2019) Захаренко М.О.; Олійник В.І.; Поляковський В.М.; Соломон В.В.
    Наведено результати досліджень температурно-вологісного режиму повітря в сучасних корівниках каркасного типу призначених для великогрупового безприв’язно-боксового утримання лактуючих корів за дії низьких температур зовнішнього повітря. Виявлено, що температура внутрішнього обладнання, корму і води, підлоги та гнойових каналів, лігва у боксі для відпочинку корів у корівнику каркасного типу за низької температури повітряне відповідає гігієнічним нормативам. Зареєстровано значне зниження температури повітря до -2,62 0С у корівниках в нічні години, що супроводжувалось підвищенням його вологості до 76,2 % і вмісту аміаку до 33,7 мг/м3. Встановлено від’ємні значення температури підлоги, внутрішнього обладнання, а також кормової суміші в нічні та вранішні години, показники якої становили в середньому -0,43- (-)6,6 0С. Швидкість руху повітря в корівниках каркасного типу в більшості випадків відповідала гігієнічним нормативам, але у нічні години була значно нижчою ніж вдень, що пов’язано із проведенням технологічних операцій - рухом транспорту і переміщенням тварин. Температура поверхні лігва у боксах для відпочинку тварин за низької температури зовнішнього повітря протягом доби змінювалась від 1,6 до 7,0 0С і в нічні та особливо вранішні години набувала від’ємних значень, відрізняючись від аналогічних показників вдень. Одержані дані щодо температурно- вологісного режиму в корівниках каркасного типу, розрахованих для великогрупового безприв’язно-боксового утримання лактуючих корів доцільно використовувати для оптимізації мікроклімату в будівлях за дії низьких температур зовнішнього повітря.
  • Ескіз
    Документ
    Алергічна дія препарату «ZG-2011», що складається з екзотоксинів
    (НУБіП України, 2019) Завірюха Г.А.; Яненко У.М.; Кос’янчук Н.І.
    Згідно нормативної бази України та стандартів Євросоюзу і США, гель-електрофорез включено до процедури контролю якості протеїнових препаратів фармакологічного застосування. У редакції наказу МОЗ України від 04.01.2013 р. № 3, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 березня 2013 р. за № 425/22957 приписано проведення біологічної активності препаратів як на етапі розробки активної речовини або лікарського препарату. Метою нашої роботи було проведення дослідження екзотоксинів патогенних мікроорганізмів щодо вмісту сумарного білка електрофоретичним методом і на моделі дослідного препарату «ZG-2011» та його алергенну дію. Визначення кількісного вмісту білка проводили спектрофотометрично з використанням набору Pierce BCA Protein Assay Kit (Thermo scien􀆟fic). Дослідження алергенної дії препарату «ZG-2011» проводили в реакції гіперчутливості уповільненого типу на мишах. Застосовані методи дослідження: метод підрахунку колоній утворюючих організмів, визначення титру концентрації методом диск- преципітації та дослідження протеїнів за допомогою електрофорезу. За результатами досліджень встановлено кількісний вміст білка у екзотоксинів штамів Bacillus anthracis. Визначено, що екзотоксин штаму Bacillus anthracis K-79Z у титрі специфічних сибіркових білків 1:128 має найнижчу кількість загального білка, тоді як у екзотоксинів вакцинних штамів B. anthracis 55, B. anthracis СБ за різних титрів цей показник стабільно високий. Дослідження алергенної дії препарату, створеного на основі екзотоксинів, показало, що введення препарату призводить до збільшення індексу реакції гіперчутливості уповільненого типу в мишей обох статей. Встановленно, що препарат здатен викликати реакцію загальної анафілаксії слабкої та помірної інтенсивності за наявності індивідуальної чутливості організму до його складових. В перспективі будуть проведені дослідження щодо впливу екзотоксинів на лабораторних тварин та препаратів на їх основі.
  • Ескіз
    Документ
    Обмін білків у організмі курей залежно від тонусу автономної нервової системи
    (НУБіП України, 2019) Студенок А.А.; Шнуренко Е.О.; Карповський В.І.; Трокоз В.О.
    Білок є будівельним матеріалом для кожної клітини, без нього неможливе життя та розвиток організму. Метаболізм білка регулюється значною кількістю механізмів та залежить як від корму, який отримує тварина, так і від її індивідуальних особливостей. Останні визначаються центральною та автономною нервовою системою. У статті подано результати біохімічних досліджень вмісту загального білка, альбумінів та глобулінів курей кросу Кобб-Б00 з різним тонусом автономної нервової системи (АНС). Метою досліджень було з ’ясувати регулюючий вплив АНС на метаболізм білка та особливості його вмісту в сироватці крові курей м’ясного напрямку продуктивності. Визначення тонусу АНС у курей здійснювали методом варіаційної пульсометрії за Р. М. Баєвським (1984). Запис електрокардіограми проводили переносним електрокардіографом Ж3Т 01-«Р-Д» зі швидкістю руху стрічки 50 мм / с. Визначали два основних показники: моду (Мо) та амплітуду моди (Амо) частоти серцевих скорочень. Залежно від домінування відділів АНС курей поділили на три групи: (Сm - симпатикотоніки, НСm - нормо-симпатикотоніки, Нm - нормотоніки), по В голів у кожній. Амплітуду моди використовували як допоміжний показник у визначенні домінуючого відділу АНС. Кров для біохімічних досліджень відбирали з підкрилової вени двічі, на 3Б та 60 добу життя. Встановлено, що кури з проміжним типом АНС (НСm) мали статистично вищі показники вмісту загального білка, альбумінів (Р < 0,001) та глобулінів (Р < 0,01 порівняно з Нт). Вміст загального білка та глобулінів був вірогідно вищим у Сm порівняно з Нm(Р < 0,0Б). На 60 добу життя лише Ст мали вищі показники вмісту альбумінів, ніж Нт (Р < 0,01). Глобулінова фракція білка у НСm та Нm перевищувала показник Сm (Р < 0,0Б).0тже, підвищений тонус симпатичної нервової системи позитивно впливає на рівень білкових фракцій у крові птиці, зокрема забезпечує більш високий їх рівень порівняно із представниками нормотонічного типу АНС.
  • Ескіз
    Документ
    Дезінвазія тераріумів після дегельмінтизації рептилій
    (ЦП Компринт, 2019) Стець О.В.
    Дезінвазія тераріумів відіграє важливу роль у профілактиці паразитарних захворювань рептилій. Лише вона розриває одну із трьох ланок епізоотичного ланцюга за певної інвазії. Однак про ефективну дезінвазію тераріумів повідомлень мало або вони взагалі відсутні. В той же час є ряд рекомендацій про використання окремих хімічних речовин та проведення класичних методів дезінвазії у тераріумах. За результатами наших досліджень дезінвазія є досить ефективною у профілактиці гельмінтозів рептилій. Слід відмітити, що у тераріумах, де була проведена ретельна дезінвазія, через 3 місяці яєць гельмінтів у рептилій не виявляли. Проте у тварин в тераріумах, яких дезінвазія не проводилась, вже через 3 місяці екстенсивність інвазії становила 81,25 %, а інтенсивність інвазії – 81,81 яєць у 1 г фекалій. Перед проведенням дезінвазії тераріумів рекомендується прибрати, можливо навіть знищити весь малоцінний та легкозамінний інвентар. Той інвентар, що має певну цінність необхідно обдати окропом. Якщо матеріал та розмір інвентарю дозволяє, слід прокип’ятити або пропекти його. Тераріуми слід обережно обдати окропом або обробити дезінфектантами “Віркон” чи “Септибік” з подальшим ретельним вимиванням їх залишків та висушуванням. Інвентар, який використовується для догляду за рептиліями, також слід змінити або піддати дезінвазії.
  • Ескіз
    Документ
    До історії розвитку ветеринарної медицини в Україні в роки становлення Радянської влади
    (НУБіП України, 2019) Стегней М.М.
    Досліджували історію розвитку ветеринарної медицини в роки становлення радянської влади. Встановлено, що перша світова війна майже повністю припинила діяльність ветеринарного персоналу. Першопричиною збільшення кількості ветеринарного персоналу в країні в період становлення радянської влади була складна епізоотична ситуація. Діяльність ветеринарної організації, в досліджуваний період, була зосереджена на головному завданні – ліквідації заразних захворювань і, в першу чергу, чуми великої рогатої худоби. Епізоотії охопили майже всю територію радянського союзу, що змусило керівництво держави організувати законодавчий орган ветеринарної медицини – Центральний ветеринарний відділ Народного комісаріату внутрішніх справ. У листопаді 1917 р в Україні було створено Українську Центральну Раду, головою якої був обраний М. Грушевський. У зв’язку з цим організовано тимчасовий уряд Міністерства внутрішніх справ в розпорядженні, якого знаходилося і ветеринарне управління. Пізніше тимчасовий уряд передало весь правлінський ветеринарний нагляд в розпорядження губернських земств і міських самоуправ, які виділилися в самостійні земські одиниці. З проголошенням Української Народної Республіки ветеринарне управління було консультативним органом і підпорядковувалося Українській ветеринарній раді, до складу якої входили делегати від губернських ветеринарних з’їздів і ветеринарного відділення при Генеральному секретаріаті військових справ.
  • Ескіз
    Документ
    Ефективність лікування декоративних птахів за кнемідокоптозу
    (НУБіП України, 2019) Шахабпур А.; Сорока Н.М.; Пашкевич І.Ю.
    У статті наведено дані щодо ефективних препаратів і схем лікування папуг та канарок за кнемідокоптозу у ветеринарних клініках міста Києва та приватному розпліднику для екзотичних тварин і птахів у селі Ковалівка. Лікування було спрямовано на знищення збудників інвазії у хворих птахів та у зовнішньому середовищі з використанням акарицидних препаратів, а також на попередження зараження іншими мікроорганізмами. Екстенсефективність та інтенсефективність (ЕЕ та ІЕ) препаратів оцінювали через 7, 21 та 3Б діб після проведеної обробки відповідно до циклу розвитку кнемідокоптесів. Найбільш ефективними препаратами у поєднанні за схемою їх застосування декоративним птахам за кнемідокоптозу були іверсект 1 % + радостін + хлоргексидин. Через 7 діб у папуг і канарок після проведеного лікування екстенс- та інтенсефективність становили 100 % і не змінювалися упродовж 3Б діб. Отримані результати дозволяють рекомендувати дану схему для лікування декоративних птахів за кнемідокоптозу. Застосування препаратів за іншою схемою (аверсектинова мазь + радостін + хлоргексидин) декоративним птахам за кнемідокоптозу також виявилися ефективними. В той же час, їх лікувальний ефект було відмічено лише на 21 добу, порівняно із застосуванням першої схеми. Через 21 добу екстенсивність інвазії знизилася і становила Б0 %, а на 3Б добу - 2Б %. Інтенсефективність за даної схеми лікування була високою і становила 99 і 99,6 % на 21 і 3Б добу відповідно. Під час застосування препаратів за даних схем у папуг і канарок не виявлено видимих відхилень від фізіологічних параметрів у поведінці. Птиця звично споживала корм та воду, реагувала на зовнішні сторонні подразники.
  • Ескіз
    Документ
    Біохімічні та морфологічні параметри обґрунтування діагностики кіст яєчників у корів
    (НУБіП України, 2019) Рожка Ф.Г.; Краєвський А.Й.
    В статті розглянуто питання встановлення основних змін біохімічних та морфологічних змін у крові корів за розвитку лютеїнових кіст яєчників, що має діагностичне та прогностичне значення. Викладено результати порівняння гематологічних та біохімічних показників крові корів, що мають лютеїнові кісти та корів, у яких проявляються повноцінні статеві цикли. Метою було встановити принципово значимі відмінності у величині показників крові, що будуть використовуватись як допоміжні прогностичні маркери виникнення кіст у корів та ранньої їх діагностики. Для цього відібрали корів репродуктивного віку у період найвищої їх продуктивності (5 років та близько 8000 л надою за рік) за принципом аналогів по 15 голів. Одну групу формували тварини із повноцінним статевим циклом, а іншу - корови, що мали підтверджені УЗД кісти яєчників. Аналізуючи лейкоцитарну формулу нами було встановлено достовірне збільшення сегментоядерних та зменшення мононуклеарних нейтрофілів. Так, у здорових корів сегментоядерні нейтрофіли складали 31,3 ± 1,02 %, тоді як у корів із кістами показник збільшився до 36,1 ± 1,05 %, одночасно кількість мононуклеарних нейтрофілів у здорових корів був на рівні 5,1 ± 0,61 %, а у хворих лише 4,0 ± 0,21 %. Встановлено, що характерні зміни гематологічних показників, а саме підвищення відсотка сегментоядерних нейтрофілів у 1,15 раза та дисбаланс біохімічних показників крові порушення співвідношення між кальцієм та фосфором у на тлі підвищення рівня глюкози на 16,9 % може слугувати додатковим діагностичним та прогностичним тестом за патології яєчників у корів.
  • Ескіз
    Документ
    Показники протеїнового обміну кролів за впливу асоціації спірохет й еймерій
    (НУБіП України, 2019) Дуда Ю.В.; Прус М.П.
    Встановлено, що рівень ураження кролів спірохетами і еймеріями склала в середньому, відповідно, 1155,17 ± 184,87 збудників та 6668,97 ± 284,16 ооцист в 1 г фекалій. У крові кролів за впливу асоціації збудників Treponema cuniculi та Eimeria sp. виявлений нижчий вміст загального протеїну на 18,33 % (Р < 0,01) за рахунок зниження вмісту альбуміну на 11,65 % (Р < 0,05). Між глобуліновими фракціями встановлене достовірне підвищення вмісту α1- , β- і γ-глобулінів відповідно на 4,31 % (Р < 0,01), 2,80 % (Р < 0,05) і 5,17 % (Р < 0,05) у крові хворих кролів, в той час як вміст α2-глобулінів істотно не змінюється у порівнянні з аналогічними показниками здорових тварин. У крові хворих кролів виявлено вірогідне різке зниження активності АлАТ в 2,78 раза (Р < 0,001), АсАТ – в 1,44 раза (Р < 0,05), і α-амілази – на 32,39 % (Р < 0,05) та збільшення активності холінестерази в 1,77 раза (Р < 0,001), гама-глутамілтранспептидази – з 163,03 ± 27,45 до 250,82 ± 30,51 нмоль/(с*л) (Р < 0,05). Виявлені характерні зміни в протеїновому обміні хворих кролів пов’язані з негативним впливом збудників Treponema cuniculi та Eimeria sp. і їх токсинів на клітини кишечнику, печінки, підшлункової залози, статевих органів, функцію нирок, а також зі стимуляцією механізмів неспецифічної резистентності організму тварин.
  • Ескіз
    Документ
    Ефективність застосування гормональних схем під час відновлення відтворної функції у корів із кістами гонад
    (НУБіП України, 2019) Плахотнюк І.М.; Ордін Ю.М.
    Виробники молока зазнають значних економічних збитків через тривалу неплідність корів з кістою яєчників. Тому лікарі ветеринарної медицини постійно удосконалюють методи лікування хворих тварин. Однак, під час розробки терапевтичних заходів слід враховувати ефективність та вартість обраних гормональних препаратів. В зв’язку з цим за мету ми обрали вивчення ефективності гормональних схем під час відновлення відтворної функції у корів з фолікулярними кістами гонад. Свої дослідження проводили у СТОВ ім. Ватутіна, Звенигородського району, Черкаської області на коровах української чорно-рябої та червоно-рябої порід.У контрольній групі для лікування тварин застосовували вилущування кісти. Під час лікування корів першої дослідної групи використали триразове введення 5 мл сурфагону та дворазові ін’єкції 2 мл естрофану. Терапевтична схема у другій дослідній групі тварин передбачала дворазове введення 2,5 мл фертагілу та 2 мл естрофану. У третій дослідній групі коровам проводили дві ін’єкції 2 мл овареліну та одне введення 5мл езапросту. Після вилущування фолікулярної кісти лише 30,0 % корів стає тільними. Найбільш ефективною гормональною схемою під час відновлення відтворної функції у корів із фолікулярною кістою гонад є використання овареліну та ензапросту. Апробовані нами лікувальні заходи сприяють збільшенню на 29,2 % кількості тільних тварин, скороченню на 16,0 діб (Р < 0,05) тривалості неплідності та зменшенню на 1,0 індексу осіменіння. Перспективним є вивчення ендокринних змін за різних методів лікування корів з фолікулярною кістою яєчників.
  • Ескіз
    Документ
    Отримання специфічних імунних сироваток до тешо– та ентеровірусів свиней на кролях
    (НУБіП України, 2019) Музикіна Л.М.; Галка І.В.; Мандигра С.С.; Чехун А.І.; Деркач І.М.
    Ідентифікація тешо- та ентеровірусів свиней та вивчення їх антигенних властивостей потребує наявності якісних специфічних імунних сироваток. Метою наших досліджень було отримання специфічних імунних сироваток до тешо- та ентеровірусів свиней за короткими схемами імунізації кролів з двома ад’ювантами для порівняння. Як антигени використано п’ять референтних штамів тешовірусів та ентеровірусів свиней (Березнянський-652, Talfan, Т-80, F 7 та K 9). Застосовано три скорочені схеми імунізації кролів, що передбачали дво-, три- та чотирикратну кількість ін’єкцій за тридобового інтервалу між ними. Для зменшення виникнення ускладнень у тварин використано ад’ювант MONTANIDE ISA–25 (Seppic, Франція) порівняно з ланолін-вазеліновою сумішшю. Найвищі титри вірусонейтралізуючих антитіл у специфічних імунних сироватках 10,33 ± 0,21 – 11,33 ± 0,21 log2 отримані нами за чотириразового введення антигену з тридобовим інтервалом із застосуванням ад’юванту МОNTANIDE ISA-25. Використання ад’юванту МОNTANIDE ISA-25 полегшує введення суміші антигенів, не викликає ускладнень та сприяє зростанню активності імунних сироваток. Нова запропонована схема імунізації кролів, яка передбачає чотирикратне введення антигену з триденним інтервалом, забезпечує отримання специфічних антитіл у високих титрах.