Тваринництво та технології харчових продуктів
Постійне посилання колекціїhttps://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/8027
Переглянути
49 результатів
Результати пошуку
Документ Оцінка гетерозису у помісних цьоголіток за схрещування внутрішньопорідних типів коропа(НУБіП України, 2019) Шишман, Г.Ф.; Бех, В.В.; Марценюк, В.П.; Марценюк, Н.О.; Пліщ, Ю.О.На поточному етапі науково-дослідної роботи з оцінки комбінаційної спроможності щодо прояву ефекту гетерозису проводилась комплексна оцінка помісей від схрещування коропів лебединської заводської лінії малолускатого внутрішньопорідного типу з нивківським лускатим коропом у віці цьоголіток. За умови проведення дослідів з порівняльної оцінки коропів різного походження особливо важливо скоротити до мінімуму прояв фенотипової мінливості, оскільки ставів з ідеально ідентичними умовами вирощування практично не існує. Тому в своїй роботі для оцінки продуктивних якостей цьоголіток досліджуваних груп було використано метод загального контролю. Основним показником в рибництві, за яким доцільно оцінювати результативність вирощування, є рибопродуктивність. У випадку представлених досліджень оцінку проводили за показником відкоригованої рибопродуктивності (тобто без врахування рибопродуктивності, що була отримана за рахунок нивківського малолускатого коропа).Документ Аналіз реалізації наукових положень професора М.А. Кравченка за результатами виведення української м’ясної породи великої рогатої худоби(НУБіП України, 2019) Угнівенко, А.М.; Носевич, Д.К.Наукові підходи щодо створення спеціалізованих м’ясних порід великої рогатої худоби для України започаткував професор Микола Антонович Кравченко. Його розробки щодо генеалогічних методів селекції, обґрунтування методів підбору тварин та їх класифікації, удосконалення методів відтворювального схрещування та розведення за лініями використали для виведення української м’ясної породи. Ці наукові положення були проаналізовані шляхом вивчення продуктивності тварин на різних етапах виведення і використання української м’ясної породи. У тварин вивчали відтворювальну здатність, м’ясну продуктивність, вираженість м’ясних форм, типи будови тіла. У корів – молочність і збереженість приплоду. Встановлено, що методи селекції побудовані на наукових положеннях М. А. Кравченка дозволили створити породу, яка переважала усі інші в колишньому СРСР за швидкістю росту.Документ Оцінка генетичної мінливості маточного поголів’я великої рогатої худоби сірої української породи за системами груп крові та мікросателітними локусами(НУБіП України, 2019) Сидоренко, О.В.; Гузєєв, Ю.В.Для об’єктивної характеристики генофонду порід сільськогосподарських тварин і оцінювання генетичної ситуації в стадах використовують генетичні маркери систем груп крові і мікросателітні локуси. Проведено оцінку генетичної різноманітності маточного поголів’я великої рогатої худоби сірої української породи за двома генетичними системами. Матеріалом для дослідження стали зразки крові корів сірої української породи з господарства «Голосієво», Бориспільського району Київської області.Документ Можливості застосування показників ефективності використання корму і відтворення в молочному скотарстві України(НУБіП України, 2019) Рубан, С.Ю.; Даншин, В.О.; Федота, O.М.Метою досліджень було проведення аналізу селекційних особливостей ознак ефективності використання корму та відтворення у молочних корів на основі як світового, так і власного досвіду та обґрунтування можливостей організації в цьому напрямі селекційного процесу, базуючись на досвіді країн, які співставні з Україною за чисельністю племінного (підконтрольного) поголів’я. Показано, що залишкове споживання корму, яке визначають як різницю між кількістю фактичного спожитої сухої речовини корму і її потребою, є найбільш точним показником ефективності з точки зору фізіологічного потенціалу молочних корів, оскільки воно характеризує мінливість рухової (поведінкової) активності, обміну протеїну, перетравності корму і виділенню тепла під час ферментації і також може розглядатися як показник швидкості процесів метаболізму. Відбір за залишковим споживанням корму може бути надійним способом підвищення ефективності виробництва молока за рахунок зниження витрат кормів.Документ Тривалість поросності свиноматок та її вплив на технологічний процес свинокомплексів(НУБіП України, 2019) Маценко, М.І.Свиноматок на великих комплексах в сектор для опоросу переводять на 111-112 день поросності, тому частина тварин з укороченою тривалістю поросності народжують не в цеху опоросу, а в групових станках, що іноді призводить до задавлювання і поїдання поросят матками. Свиноматки, тривалість поросності яких становить понад 115 днів, невигідні тим, що для них потрібні додаткові витрати на перегони із сектора в сектор до отримання опоросу. Були проведені дослідження з використанням племінних записів СВАТ «Агрокомбінат «Калита», Київської області. Вивчалася тривалість поросності свиноматок великої білої породи та її зміни з віком маток. Коефіцієнти повторюваності і успадкованого визначалися у 128 тварин з різною тривалістю періоду поросності, відібраних методом випадкової вибірки.Документ Відтворювальна здатність бугаїв за різних типів будови тіла і вираженості м’ясних форм(НУБіП України, 2019) Коропець, Л.А.; Угнівенко, А.М.У комплексі заходів щодо удосконалення м’ясної худоби суттєвим під час селекції є вибір бажаного типу будови її тіла, який відповідає певному напряму продуктивності. Оцінювали ознаки відтворювальної здатності бугаїв придніпровського внутрішньопородного типу (ПМ-1) у СТОВ «Воля», Золотоніського району Черкаської області залежно від типів будови тіла та розвитку м’ясних форм. Типи будови тіла вивчили методом модельних відхилень за висотою в крижах та косою довжиною тулуба. Проміри бугаїв визначали палицею у віці 18 місяців. Шляхом співставляння розподілу частот відхилень варіаційного ряду за промірами виділили великорослий (високорослі і довготілі тварини) і компактний (низькорослі і короткотілі бугаї) типи будови тіла.Документ Яєчна продуктивність EGFP-трансгенних качок(НУБіП України, 2019) Король, П.В.; Костенко, С.О.; Коновал, О.М.; Лу, Л.; Лі, Л.У статті представлені результати аналізу яєчної продуктивності двох поколінь трансгенних качок (ТК) по гену EGFP. ТК були отримані шляхом переносу чужорідної ДНК за допомогою сперматозоїдів. Яєчну продуктивність ТК першого покоління (дослідна група) порівнювали з продуктивністю нетрансгенних качок (контрольна група) такого ж віку і лінії.Документ Споживчі властивості структуроутворювачів на основі вторинної рибної сировини з додаванням цистозіри(НУБіП України, 2019) Іванюта, А.О.; Слободянюк, Н.М.; Чумаченко, І.ПВ роботі обґрунтовано доцільність та ефективність комплексної переробки риби внутрішніх водойм. Проаналізовано сучасний стан, інноваційні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених, визначено перспективні напрями комплексної переробки рибної сировини та розвитку ринку структуроутворювачів. Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено доцільність та ефективність використання вторинної рибної сировини з товстолобика (голови, кістки, плавці) з метою формування споживних властивостей структуроутворювачів. Шляхом експериментальних досліджень із застосуванням методів математичного моделювання оптимізовано інгредієнтний склад структуроутворювачів. Науково обґрунтовано закономірності формування і стабілізації властивостей структуроутворювачів на основі вторинної рибної сировини товстолобика шляхом введення до складу чорноморської водорості цистозіри (2 %). Встановлено оптимальне співвідношення рибних відходів та води 1:1,5; час термічної обробки рибних бульйонів – 2,5 години за температури 85-100 0С; температуру сублімаційного сушіння – (50-70 0С). Проведено дослідження властивостей структуроутворювачів, визначено закономірності зміни показників якості у процесі їх зберігання. Наведено результати досліджень амінокислотного складу готових структуроутворювачів.Документ Ефективність інкубації яєць курей батьківського стада кросу «Кобб-500» залежно від віку птиці і тривалості зберігання(НУБіП України, 2019) Вечеря, Ю.О.; Прокопенко, Н.П.; Базиволяк, С.М.Ефективність роботи інкубаторію обумовлена якісними показниками інкубаційних яєць і технологією інкубації. У цьому зв’язку дослідження, які мають на меті встановити оптимальні показники якості інкубаційних яєць та технологічні рішення щодо їх інкубації, є актуальними. За результатами інкубації яєць м’ясного кросу «Кобб-500» від курей віком 26-, 37-, 48-, 51- та 63 тижні за їх передінкубаційного зберігання впродовж 4, 5, 7 та 8 діб встановлено, що зі збільшенням термінів зберігання інкубаційних яєць рівень виводимості яєць та виводу молодняку зменшується, хоча в розрізі віку птиці дані показники коливаються. Під час інкубації яєць, отриманих від молодої птиці, є вищим рівень «завмерлих» ембріонів та «задохликів», порівняно з іншими дослідними групами; під час інкубації яєць, отриманих від птиці віком 51–63 тижні – збільшується кількість слабких курчат (до 1,99 %), особливо за подовження зберігання яєць до 7–8 діб. Тому за оцінювання інкубаційних якостей яєць курей спеціалізованого м’ясного кросу «Кобб-500» за термінів їх зберігання 4–8 діб визначним є саме вік батьківського стада.Документ Тваринництво та технології харчових продуктів(НУБіП України, 2019) Гетя, А.А.; Чумаченко, І.П.; Мельник, В.І.; Носевич, Д.К.; Баль-Прилипко, Л.В.У науковому журналі висвітлено результати наукових досліджень, проведених працівниками Національного університету біоресурсів і природокористування України, навчальних і наукових установ. Науковий журнал включено до Переліку наукових фахових видань України "Категорія Б" (наказ Міністерства освіти і науки України від 17.03.2020 № 409 (спеціальності: 181 - харчові технології; 204 - технологія виробництва продуктів тваринництва, 207 - водні біоресурси і аквакультура.