Наукові журнали та збірники видань
Постійне посилання на розділhttps://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/5
Переглянути
15 результатів
Результати пошуку
Документ Біохімічні та морфологічні параметри обґрунтування діагностики кіст яєчників у корів(НУБіП України, 2019) Рожка Ф.Г.; Краєвський А.Й.В статті розглянуто питання встановлення основних змін біохімічних та морфологічних змін у крові корів за розвитку лютеїнових кіст яєчників, що має діагностичне та прогностичне значення. Викладено результати порівняння гематологічних та біохімічних показників крові корів, що мають лютеїнові кісти та корів, у яких проявляються повноцінні статеві цикли. Метою було встановити принципово значимі відмінності у величині показників крові, що будуть використовуватись як допоміжні прогностичні маркери виникнення кіст у корів та ранньої їх діагностики. Для цього відібрали корів репродуктивного віку у період найвищої їх продуктивності (5 років та близько 8000 л надою за рік) за принципом аналогів по 15 голів. Одну групу формували тварини із повноцінним статевим циклом, а іншу - корови, що мали підтверджені УЗД кісти яєчників. Аналізуючи лейкоцитарну формулу нами було встановлено достовірне збільшення сегментоядерних та зменшення мононуклеарних нейтрофілів. Так, у здорових корів сегментоядерні нейтрофіли складали 31,3 ± 1,02 %, тоді як у корів із кістами показник збільшився до 36,1 ± 1,05 %, одночасно кількість мононуклеарних нейтрофілів у здорових корів був на рівні 5,1 ± 0,61 %, а у хворих лише 4,0 ± 0,21 %. Встановлено, що характерні зміни гематологічних показників, а саме підвищення відсотка сегментоядерних нейтрофілів у 1,15 раза та дисбаланс біохімічних показників крові порушення співвідношення між кальцієм та фосфором у на тлі підвищення рівня глюкози на 16,9 % може слугувати додатковим діагностичним та прогностичним тестом за патології яєчників у корів.Документ Ефективність застосування гормональних схем під час відновлення відтворної функції у корів із кістами гонад(НУБіП України, 2019) Плахотнюк І.М.; Ордін Ю.М.Виробники молока зазнають значних економічних збитків через тривалу неплідність корів з кістою яєчників. Тому лікарі ветеринарної медицини постійно удосконалюють методи лікування хворих тварин. Однак, під час розробки терапевтичних заходів слід враховувати ефективність та вартість обраних гормональних препаратів. В зв'язку з цим за мету ми обрали вивчення ефективності гормональних схем під час відновлення відтворної функції у корів з фолікулярними кістами гонад. Свої дослідження проводили у СТОВ ім. Ватутіна, Звенигородського району, Черкаської області на коровах української чорно-рябої та червоно-рябої порід.У контрольній групі для лікування тварин застосовували вилущування кісти. Під час лікування корів першої дослідної групи використали триразове введення 5 мл сурфагону та дворазові ін'єкції 2 мл естрофану. Терапевтична схема у другій дослідній групі тварин передбачала дворазове введення 2,5 мл фертагілу та 2 мл естрофану. У третій дослідній групі коровам проводили дві ін'єкції 2 мл овареліну та одне введення 5мл езапросту. Після вилущування фолікулярної кісти лише 30,0 % корів стає тільними. Найбільш ефективною гормональною схемою під час відновлення відтворної функції у корів із фолікулярною кістою гонад є використання овареліну та ензапросту. Апробовані нами лікувальні заходи сприяють збільшенню на 29,2 % кількості тільних тварин, скороченню на 16,0 діб (Р < 0,05) тривалості неплідності та зменшенню на 1,0 індексу осіменіння. Перспективним є вивчення ендокринних змін за різних методів лікування корів з фолікулярною кістою яєчників.Документ Клінічний стан корів молочного напряму продуктивності за теплового стресу(НУБіП України, 2019) Кощавка М.М.; Бойко Н.І.; Цвіліховський М.І.Корови з високою молочною продуктивністю відрізняються від інших тварин надлишковим утворенням тепла внаслідок ферментації кормів у рубці та під час молокоутворення і молоковіддачі. За спекотної погоди тепловіддача в молочних корів є недостатньою, що призводить до розвитку теплового стресу. За середньодобової температури навколишнього середовища 24,75± 1,30 оС тунельна вентиляція в корівнику справляється зі своїми функціями і забезпечує оптимальні санітарно-гігієнічні показники. Це дозволяє коровам знаходитись у зоні комфорту (THI від 68 до 71), не погіршувати їх виробничі показники і отримувати від них молоко екстра-класу. За середньодобової температури навколишнього середовища 28,5 ± 0,47-29,6 ± 0,30 оС тунельна вентиляція в корівнику не справляється зі своїми функціями і корови знаходяться в стані помірного або важкого теплового стресу. Клінічний стан корів за таких умов характеризується достовірним збільшенням частоти пульсу і дихальних рухів, подовженням періоду стояння тварин, зменшенням жуйних періодів і жуйних рухів, сповільненням жуйки. За середньодобової температури навколишнього середовища 29,6 ± 0,30 оС показники якості молока мають чітку тенденцію до зниження порівняно з такими в корів за помірного теплового перегрівання, і вони є достовірно нижчими відносно контролю (корови в період комфорту). Майже в половини корів за важкого теплового стресу жирність молока становить 3,05 %, а вміст білка в молоці – 3,60 %; кількість соматичних клітин у молоці цих корів, порівняно з молоком корів за помірного теплового стресу, зростає на 10 %, а за комфортних умов утримання корів – на 42 % (Р ≤ 0,001).Документ Морфологічний склад, кислотно-лужна рівновага та білковий спектр крові великої рогатої худоби різного віку зарубіжної селекції(НУБіП України, 2019) Захаренко М.О.; Олійник В.І.; Поляковський В.М.Встановлено, що показники клінічного стану у новонароджених телят та у тварин 3 та 6- місячного віку, а саме частота пульсу вище порівняно з телицями у віці 12 місяців і сухостійними коровами за оптимальної температури тіла та морфологічних показників крові. У новонароджених телят виявлено стан субкомпенсованого респіраторного ацидозу на відміну від телят 3-місячного віку, а для тварини 6 та 12-місячного віку – субкомпенсованого метаболічного ацидозу, який характеризувався меншою концентрацією в крові гідрокарбонатів, низьким значенням парціального тиску СО2, вмісту загальної вуглекислоти та від’ємним показником зсуву буферних основ. В крові новонароджених телят порівняно з іншими групами тварин вище рівень глюкози, в плазмі крові кальцію і активність лужної фосфатази, а загального білка, ліпідів і сечовини нижче, тоді як активність аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази і рівень неорганічного фосфору не змінювались. В плазмі крові телят і телиць різного віку виявлено білки, молекулярна маса яких змінюється від 35 до 900 кДа, а основними є альбуміни (24,5-40,7 %) і преальбуміни (3,4-4,6 %), імуноглобуліни AiG (11,5-30,5 %), трансферини (10,2-15,3 %), фібриноген (2,4-3,2 %), β-ліпопротеїни і IgM (1,1-1,8 %) та церулоплазмін (1,2-1,9 %). В плазмі крові новонароджених телят рівень імуноглобулінів AiG нижчий у 2,2 раза, вміст гаптоглобіну – на 37 %, плазміну – на 41 %, але рівень церулоплазміну і трансферинів з молекулярною масою 78 і 72 кДа вищий на 34 %, а 75 кДа – нищий, тоді як концентрація інших білків не відрізнялась від тварин 3-місячного віку. У телиць 12- місячного віку фракційний склад білків плазми крові відрізнявся вищим вмістом альбумінів і нижчим преальбумінів, рівень яких був також нижчим і у корів в сухостійний період.Документ Зміна імунологічних показників крові за криптоспоридіозу тварин(ВЦ НУБіП України, 2019) Журенко В.В.; Сорока Н.М.; Журенко О.В.Визначення імунологічних показників у сироватці крові телят є ключовим моментом для виявлення імунодефіцитного та імунопатологічного станів, а також у постановці діагнозу, проведенні лікування і прогнозування захворювання. Стан гуморального імунітету за криптоспоридіозу недостатньо вивчений, що гальмує розшифрування ролі патогенетичних механізмів у розвитку захворювання. Відмічено, що первинне зараження збудником криптоспоридіозу викликає в організмі тварин імунобіологічну перебудову. Тому вважається, що ушкоджуючим фактором за криптоспоридіозу телят є сам збудник з усіма напрямками його патогенної дії. Дослідження проводили на телятах чорно-рябої породи, спонтанно інвазованих збудником Cryptosporidium parvum. Кров для досліджень відбирали у телят вранці до годівлі з яремної вени. На 35 добу досліджень в інвазованих телят реєстрували збільшення концентрації циркулюючих імунних комплексів на 10,5 % відносно контролю.Документ Поширення криптоспоридіозу великої рогатої худоби у господарствах Київської та Житомирської областей(ВЦ НУБіП України, 2019) Журенко В.В.; Сорока Н.М.; Журенко О.В.Аналіз літературних даних та власні дослідження свідчать про значне поширення криптоспоридіозу у господарствах. Існують літературні дані щодо епізоотології криптоспоридіозу тварин у різних областях України, зокрема Чернігівській, Черкаській, Хмельницькій, Харківській, Луганській, Львівській. Найчастіше криптоспоридій виявляли в господарствах, де реєстрували захворювання телят із симптомами діареї. За дослідження фекалій телят у зоні Українського Полісся, ооцисти були виявлені у 16 господарствах із 17 обстежених. Ураженість телят найпростішими досягала 27–73 %, а в шести господарствах – 100 %. За результатами досліджень встановлено, що збудником криптоспоридіозу великої рогатої худоби у господарствах Київської та Житомирської областей є Cryptosporidium parvum. За результатами копроовоскопічних досліджень виявили, що максимальна екстенсивність інвазії у тварин господарств Київської області становила 44,5 %. Водночас ураженість молодняка великої рогатої худоби криптоспоридіями відмічали у господарствах Васильківського району, що становило 65,4 %, Броварського району 65,5 % та Бородянського району – 56,3 %. У господарствах Житомирської області екстенсивність інвазії у тварин становила 52,2 %, що на 7,7 % вище, ніж у Київській області. Відмічено, що висока ураженість криптоспоридіями телят спостерігалась на 7 та 14 добу захворювання, при екстенсивності інвазії – 100 та 84 % відповідно. Низьку екстенсивність інвазії відмічали у телят 35 добового віку – 44 %. Так пік ураженості збудником тварин припадав на зимовий період, де екстенсивність інвазії становила 77,5 %, а інтенсивність інвазії – 96,16 ± 1,89 ооцист криптоспоридій. Навесні у 58 інвазованих, тварин екстенсивність інвазії становила 72,5 %, за інтенсивності інвазії – 92,91 ± 1,99 ооцист криптоспоридій в 10 полях зору мікроскопа. Спад інвазії у тварин реєстрували влітку (ЕІ ‒ 56,2 %) та восени (ЕІ ‒ 65 %).Документ Залежність вмісту магнію в крові корів від пори року та тонусу автономної нервової системи(ВЦ НУБіП України, 2019) Журенко О.В.; Карповський В.І.; Данчук О.В.; Трокоз В.О.; Криворучко Д.І.Наведено результати досліджень впливу тонусу автономної нервової системи на вміст Магнію в крові корів влітку і узимку. Мета роботи полягала у встановленні залежності вмісту Магнію в крові корів від пори року та тонусу автономної нервової системи. Тонус автономної нервової системи корів визначали за допомогою тригеміновагального тесту. Відповідно до отриманих результатів, тварину відносили до нормо-, симпатико- чи ваготоніків. За результатами дослідження тонусу автономної-нервової системи було сформовано 3 дослідні групи, по 4 тварин у кожній. У першу групу входили тварини–нормотоніки, у другу – ваготоніки, у третю – симпатикотоніки. Матеріалом для досліджень слугували зразки крові тварин, отримані з яремної вени. Відбір крові проводили двічі, улітку і зимою. У цільній крові визначали вміст Магнію методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії в полум’яному режимі. Ступінь збудливості симпатичної та парасимпатичної нервової системи за результатами тригеміновагального рефлексу в корів ваго- та симпатикотоніків достовірно не лімітує вміст Магнію у їх крові незалежно від пори року. Тоді, як у тварин-нормотоніків вегетативний статус достовірно впливає на вміст металу в крові – η2х=0,26 (p<0,05) влітку, тоді як взимку цей вплив недостовірний. Дослідження тонусу автономної нервової системи за допомогою тригеміновагального тесту дозволяє достовірно визначати приналежність корів відповідно до тонусу автономної нервової системи. Отримані дані можуть свідчити про відсутність вегетативних регуляторних механізмів регуляції вмісту Магнію у крові корів.Документ Облік великої рогатої худоби на фермі за допомогою веб-сервісу Cattle.Center(ВЦ НУБіП України, 2019) Вальчук О.А.; Деркач С.С.; Жук Ю.В.; Себа М.В.У статті висвітлено властивості роботи модуля автоматизованого документообігу ферми великої рогатої худоби на базі з веб-сервісу Cattle.Center. Переваги модуля у тому, що він має зручний та інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, гнучкий в користуванні, пов’язаний з базою тварин та співробітників ферми великої рогатої худоби і здатен як до автоматичної генерації облікових документів ферми, так і до створення довільних шаблонів документів за запитом користувача. Модуль надійний та простий у користуванні і дає змогу накопичувати i систематизувати документообіг ферми, вести облік наявного поголів’я, маси тіла тварин, молочної продуктивності, вартості на початок звітного періоду і стежити за зміною господарських характеристик поголів’я за звітний період.Документ Вплив основних характеристик коркових процесів на вміст кальцію і фосфору в крові корів залежно від пори року(ВЦ НУБіП України, 2018) Журенко О.В.; Кравченко-Довга Ю.В.Результатами проведених досліджень встановлено, що сила коркових процесів у тварин СВР типу ВНД становить 3,0 ± 0,0 ум. од., що більше на 16,7 % (р < 0,001), ніж у тварин СВІ та СН типу, та на 66,7 % (р < 0,001) від показників тварин слабкого типу ВНД. Врівноваженість коркових процесів у тварин врівноважених (СВР та СВІ) типів вірогідно не відрізняється і більше на 54,5–58,3 % (р < 0,001) від показників тварин СН та слабкого типу ВНД. Тоді, як рухливість коркових процесів у тварин СВР типу більше у 1,7–3,0 раза (р < 0,001) від показників тварин СВІ, СН та слабкого типу ВНД. Встановлено, що кальцієво-фосфорне відношення у крові корів достовірно не залежить від пори року, однак, різниться у тварин різних типів ВНД. Так, у тварин слабкого типу ВНД даний показник не залежно від пори року більше на 15,4–16,0 % (р < 0,05). Встановлено достовірний вплив основних характеристик коркових процесів на вміст Фосфору в крові корів. Так, залежно від пори року вміст даного елемента в крові корів СВР типу ВНД більше на 6,6–15,7 % (р < 0,001) відповідно до показників корів СН та слабкого типу ВНД.Документ Терапевтична ефективність препарату цефтіоклин за гострого маститу у корів(ВЦ НУБіП України, 2018) Жук Ю.В.; Cитнік В.А.; Саковський В.І.У статті наведено результати власних досліджень щодо вивчення терапевтичної ефективності застосування препарату Цефтіоклин за гострого гнійно-катарального маститу у корів. Проведений аналіз поширення маститу у дослідному господарстві показав, що захворюваність корів маститом становила 39,0 % від загальної кількості обстежених корів. Водночас клінічну форму маститу діагностовано у 13,0 % тварин. Слід зауважити, що серед клінічних форм маститу, гнійно-катаральний – діагностували у 39,7 % корів. Встановлено, що за комплексного застосування препаратів Цефтіоклин і Фос-Бевіт за лікування корів за гострого гнійно- катарального маститу, зникнення клінічних ознак і змін в секреті молочної залози відбувались в середньому через 4,1 ± 0,2 доби. Негативну реакція за лабораторного дослідженя секрету з молочної залози корів другої дослідної групи з реактиву Profilac Reagent N було відмічено в середньому через 5,0 ± 0,3 діб від початку лікування, що на 1,9 доби менше порівняно з монотарапією.