Перегляд за Автор "Карповський, В.І."

Зараз показуємо 1 - 10 з 10

Вегетативні механізми регуляції вмісту натрію і калію у крові корів залежно від пори року
(ВЦ НУБіП України, 2018) Журенко, О.В.; Карповський, В.І.; Данчук, О.В.
Наведено результати досліджень впливу тонусу автономної нервової системи на вміст Натрію та Калію в крові корів влітку і узимку. Мета роботи полягала у встановленні кортикальних механізмів регуляції вмісту Натрію та Калію у крові корів залежно від пори року. За результатами дослідження тонусу АНС було сформовано 3 дослідні групи, по 4 тварин у кожній. У першу групу входили тварини– нормотоніки, у другу – ваготоніки, у третю – симпатикотоніки. Матеріалом для досліджень слугували зразки крові тварин отримані з яремної вени. Відбір крові проводили двічі, улітку і зимою. У цільній крові визначали вміст Феруму методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії в полум’яному режимі. Проведені дослідження свідчать, що вміст Натрію в крові корів різного тонусу АНС узимку на 10,5– 12,5 % (р<0,001) вище від показників улітку. У тварин симпатикотоніків вміст Калію у крові влітку менше на 14,8 % (р<0,05) відповідно до показників тварин-нормотоніків. Натрієво-калієве відношення у крові корів- симпатикотоніків влітку достовірно менше на 20,2 % (р<0,001) відповідно до показників корів-нормотоніків. У корів-нормотоніків вміст Натрію в крові узимку менше на 10,5 % (р<0,05), а Калію більше на 29,5 % (р<0,01) відповідно до цих показників влітку, внаслідок чого натрієво-калієве відношення у крові цих корів узимку достовірно менше на 30,5 % (р<0,001) відповідно до показників улітку. Пора року чинить достовірний вплив як на вміст Натрію (F=154>FU=4,41; р<0,001), Калію (F=7,72>FU=4,41; р<0,05) у крові корів, так і на їх співвідношення (F=19,1>FU=4,41; р<0,001). Перспективи подальших досліджень полягають у розробці сучасних методів та способів корекції вмісту мікроелементів у крові корів з урахуванням індивідуальних особливостей їх нервової системи
Визначення тонусу автономної нервової системи у кіз за варіаційно-пульсометричними показниками
(2022) Бойчук, Б.І.; Грищук, І.А.; Карповський, В.І.
Вміст літію в крові корів з різним вегетативним статусом залежно від пори року
(2022) Журенко, О.В.; Карповський, В.І.; Трокоз, В.О.; Криворучко, Д.І.; Журенко, В.В.
Вплив тонусу автономної нервової системи на вміст насичених жирних кислот в плазмі крові корів у зимовий період
(2022) Грищук, І.А.,; Бойчук, Б.І.; Карповський, В.І.
Експериментальне обґрунтування використання біорезонансного методу оцінки функціонального стану антиоксидантної системи у собак
(ВЦ НУБіП України, 2018) Бобрицька, О.М.; Югай, К.Д.; Карповський, В.І.
На 40 собаках досліджували стан системи антиоксидантного захисту (САЗ), що включає ферментні системи, які захищають тканини організму від продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) за біохімічними показниками крові та біорезонансним тестуванням за допомогою діагностичного комплексу «ПАРКЕС-Д», принцип дії якого заснований на визначенні електропровідності біологічно активних точок при внесенні в електромагнітний контур мікрорезонансних контурів. На заключному етапі досліджень проводили порівняння вказаних методик досліджень. Установлено, що у 8 собак із зниженням функціонального стану ферментативної ланки САЗ активність ензимів була на 19,9–33,1 % меншою від показників контрольних тварин, у гемолізаті еритроцитів спостерігалося збільшення вмісту продуктів ПОЛ (дієнових кон’югатів, кетодієнів та спряжених триєнів) на 12–25 %, ТБК-активних продуктів – на 21,0 %, збільшення вмісту основи Шиффа – 35,7 %, зменшення фактору антиоксидантного стану – 57,1 %. Встановлено зменшення показника фактору антиоксидантної системи в організмі собак дослідної групи на 57,1 % порівняно із показником собак контрольної групи, що вказує на невідповідність системи антиоксидантного захисту інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів. За дослідження явища біорезонансу апаратно-програмним діагностичним комплексом «ПАРЕС-Д» із 40 собак виявлено 9 тварин зі зниженим функціональним станом САЗ. Ці дані на 92,5 % узгоджуються з дослідженням крові, що дозволяє за допомогою біорезонансного тестування вірогідно оцінити функціональний стан системи антиоксидантного захисту в організмі собак.
Залежність вмісту магнію в крові корів від пори року та тонусу автономної нервової системи
(ВЦ НУБіП України, 2019) Журенко, О.В.; Карповський, В.І.; Данчук, О.В.; Трокоз, В.О.; Криворучко, Д.І.
Наведено результати досліджень впливу тонусу автономної нервової системи на вміст Магнію в крові корів влітку і узимку. Мета роботи полягала у встановленні залежності вмісту Магнію в крові корів від пори року та тонусу автономної нервової системи. Тонус автономної нервової системи корів визначали за допомогою тригеміновагального тесту. Відповідно до отриманих результатів, тварину відносили до нормо-, симпатико- чи ваготоніків. За результатами дослідження тонусу автономної-нервової системи було сформовано 3 дослідні групи, по 4 тварин у кожній. У першу групу входили тварини–нормотоніки, у другу – ваготоніки, у третю – симпатикотоніки. Матеріалом для досліджень слугували зразки крові тварин, отримані з яремної вени. Відбір крові проводили двічі, улітку і зимою. У цільній крові визначали вміст Магнію методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії в полум’яному режимі. Ступінь збудливості симпатичної та парасимпатичної нервової системи за результатами тригеміновагального рефлексу в корів ваго- та симпатикотоніків достовірно не лімітує вміст Магнію у їх крові незалежно від пори року. Тоді, як у тварин-нормотоніків вегетативний статус достовірно впливає на вміст металу в крові – η2х=0,26 (p<0,05) влітку, тоді як взимку цей вплив недостовірний. Дослідження тонусу автономної нервової системи за допомогою тригеміновагального тесту дозволяє достовірно визначати приналежність корів відповідно до тонусу автономної нервової системи. Отримані дані можуть свідчити про відсутність вегетативних регуляторних механізмів регуляції вмісту Магнію у крові корів.
Корекція активності системи антиоксидантного захисту у свиней різних типів вищої нервової діяльності за дії технологічного подразника
(ВЦ НУБіП України, 2018) Данчук, О.В.; Карповський, В.І.
Наночастки біогенних металів володіють більшою біологічною активністю, ніж їхні молекулярні форми. Метою досліджень було встановити вплив наноаквахелатів Mg, Zn, Ge та Ce на активність системи антиоксидантного захисту у свиней різних типів вищої нервової діяльності за дії технологічного подразника. Встановлено, що активність супероксиддисмутази та каталази в еритроцитах крові свиней різних типів вищої нервової діяльності до дії технологічного подразника достовірно не відрізняється. Після дії технологічного подразника проходить зниження активності супероксиддисмутази у еритроцитах крові свиней на 16-22 % (р < 0,05-0,01) залежно від типу вищої нервової діяльності. Внаслідок випоювання свиням наноаквахелатів дія технологічного подразника меншою мірою вплинула на активність ензимів. Так, активність супероксиддисмутази у тварин сильного врівноваженого рухливого, сильного врівноваженого інертного, сильного неврівноваженого та слабкого типу вищої нервової діяльності знижується протягом доби відповідно на 3,9 %, 10,8 %, 16,5 % (р < 0,05) та 16,4 % (р < 0,05). Активність супероксиддисмутази у еритроцитах крові свиней сильного врівноваженого рухливого, сильного врівноваженого інертного, сильного неврівноваженого та слабкого типу вищої нервової діяльності дослідної групи була вищою (хоча і у межах тенденції) відповідно на 14,0 %, 9,4 %, 5,2 % та 7,0 % від показників їх аналогів із контрольної групи. Внаслідок випоювання наноаквахелатів біогенних металів дія технологічного подразника сприяла недостовірному зниженню активності каталази у еритроцитах крові свиней різних типів вищої нервової діяльності (на 0,6–9,5 %). Активність каталази у еритроцитах крові цих тварин була вищою на 5,7-10,3 % від показників їх аналогів із контрольної групи. Таким чином, випоювання нанопрепарату металів істотно знижує вплив технологічного подразника на активність супероксиддисмутази та каталази в еритроцитах крові свиней.
Корекція стану репродуктивної функції псів біорезонансним методом
(ВЦ НУБіП України, 2019) Бобрицька, О.М.; Югай, К.Д.; Карповський, В.І.
На 20 псах породи німецька вівчарка, віком 2-6 років досліджували стан репродуктивної системи за показниками якості сперми (об’ємом, активністю, концентрацією та кількістю мертвих сперматозоїдів ). Тварин ділили на групи з нормальним і зниженим станом репродуктивної функції та проводили біорезонансну корекцію за допомогою комплексу «ПАРКЕС-Л», принцип дії якого заснований на явищі біорезонансу. На заключному етапі досліджень проводили оцінку ефективності біорезонансної корекції на показники якості сперми. Установлено, що у псів породи німецька вівчарка об’єм сперми коливається в межах 14,4 ± 2,8 см3, концентрація – 282,0 ± 48,7 Г / см3 та її активність була 78,4 ± 3,8 %. За корекції функціонального стану системи репродуктивної функції псів у тварин з нормальним функціональним станом даної системи низькочастотні електромагнітні випромінювання протягом усього періоду досліджень не чинять достовірний вплив на об’єм еякуляту, активність та концентрацію сперміїв. Однак, слід відмітити чітку тенденцію щодо підвищення функціонального стану репродуктивної системи у цих тварин під впливом електромагнітних випромінювань наднизької частоти. Так, об’єм сперми збільшився до 15,3 ± 2,9 см3, її концентрація підвищилася на 9,4 % та активність зросла до 78,6 %. У тварин з низьким функціональним станом репродуктивної функції, яким не проводили біорезонансну корекцію, були меншими об’єм сперми на 56,9 % (р < 0,001), концентрація сперміїв – на 43,5 % (р < 0,001) та її активність – на 24,2 % (р < 0,001) за показники тварин з нормальним функціональним станом даної системи. За біорезонансної корекції протягом п’яти тижнів тварин зі зниженим функціональним станом репродуктивної функції установлено зменшення кількості мертвих сперміїв в еякуляті на 24,8 % (р < 0,05), а їх виживання за температури 50° С збільшилося на 4 години (р < 0,05) у порівнянні з початковим станом. Але кількість мертвих сперміїв залишалася більше на 53,2 % (р < 0,001), а їх виживання за температури 50° С було меншим на 14,3 % (р < 0,05) від показників псів контрольної групи.
Кортико-вісцеральні взаємовідносини в організмі свиноматок за подразнення молочної залози
(Видавничий центр НУБіП України, 2014) Трокоз, В.О.; Ніщеменко, М.П.; Карповський, В.І.
Монографія містить науково-практичні узагальнення стосовно фізіологічних змін у організмі людини і тварин за впливу подразнень різної природи, а також результати дослідження впливу подразнення молочної залози на процеси в організмі свиноматок. Описані зміни гематологічних показників, репродуктивної функції свиноматок, процесів лактації та вищої нервової діяльності. Розрахована на наукових співробітників, аспірантів, магістрів, студентів вищих навчальних закладів, спеціалістів ветеринарної медицини та тваринництва
Обмін білків у організмі курей залежно від тонусу автономної нервової системи
(НУБіП України, 2019) Студенок, А.А.; Шнуренко, Е.О.; Карповський, В.І.; Трокоз, В.О.
Білок є будівельним матеріалом для кожної клітини, без нього неможливе життя та розвиток організму. Метаболізм білка регулюється значною кількістю механізмів та залежить як від корму, який отримує тварина, так і від її індивідуальних особливостей. Останні визначаються центральною та автономною нервовою системою. У статті подано результати біохімічних досліджень вмісту загального білка, альбумінів та глобулінів курей кросу Кобб-Б00 з різним тонусом автономної нервової системи (АНС). Метою досліджень було з 'ясувати регулюючий вплив АНС на метаболізм білка та особливості його вмісту в сироватці крові курей м'ясного напрямку продуктивності. Визначення тонусу АНС у курей здійснювали методом варіаційної пульсометрії за Р. М. Баєвським (1984). Запис електрокардіограми проводили переносним електрокардіографом Ж3Т 01-«Р-Д» зі швидкістю руху стрічки 50 мм / с. Визначали два основних показники: моду (Мо) та амплітуду моди (Амо) частоти серцевих скорочень. Залежно від домінування відділів АНС курей поділили на три групи: (Сm - симпатикотоніки, НСm - нормо-симпатикотоніки, Нm - нормотоніки), по В голів у кожній. Амплітуду моди використовували як допоміжний показник у визначенні домінуючого відділу АНС. Кров для біохімічних досліджень відбирали з підкрилової вени двічі, на 3Б та 60 добу життя. Встановлено, що кури з проміжним типом АНС (НСm) мали статистично вищі показники вмісту загального білка, альбумінів (Р < 0,001) та глобулінів (Р < 0,01 порівняно з Нт). Вміст загального білка та глобулінів був вірогідно вищим у Сm порівняно з Нm(Р < 0,0Б). На 60 добу життя лише Ст мали вищі показники вмісту альбумінів, ніж Нт (Р < 0,01). Глобулінова фракція білка у НСm та Нm перевищувала показник Сm (Р < 0,0Б).0тже, підвищений тонус симпатичної нервової системи позитивно впливає на рівень білкових фракцій у крові птиці, зокрема забезпечує більш високий їх рівень порівняно із представниками нормотонічного типу АНС.