Український часопис ветеринарних наук - 2019

Постійне посилання зібрання

https://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/8035

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 55

Температурно-вологісний режим сучасного корівника за низьких температур повітря
(НУБіП України, 2019) Захаренко, М.О.; Олійник, В.І.; Поляковський, В.М.; Соломон, В.В.
Наведено результати досліджень температурно-вологісного режиму повітря в сучасних корівниках каркасного типу призначених для великогрупового безприв'язно-боксового утримання лактуючих корів за дії низьких температур зовнішнього повітря. Виявлено, що температура внутрішнього обладнання, корму і води, підлоги та гнойових каналів, лігва у боксі для відпочинку корів у корівнику каркасного типу за низької температури повітряне відповідає гігієнічним нормативам. Зареєстровано значне зниження температури повітря до -2,62 0С у корівниках в нічні години, що супроводжувалось підвищенням його вологості до 76,2 % і вмісту аміаку до 33,7 мг/м3. Встановлено від'ємні значення температури підлоги, внутрішнього обладнання, а також кормової суміші в нічні та вранішні години, показники якої становили в середньому -0,43- (-)6,6 0С. Швидкість руху повітря в корівниках каркасного типу в більшості випадків відповідала гігієнічним нормативам, але у нічні години була значно нижчою ніж вдень, що пов'язано із проведенням технологічних операцій - рухом транспорту і переміщенням тварин. Температура поверхні лігва у боксах для відпочинку тварин за низької температури зовнішнього повітря протягом доби змінювалась від 1,6 до 7,0 0С і в нічні та особливо вранішні години набувала від'ємних значень, відрізняючись від аналогічних показників вдень. Одержані дані щодо температурно- вологісного режиму в корівниках каркасного типу, розрахованих для великогрупового безприв'язно-боксового утримання лактуючих корів доцільно використовувати для оптимізації мікроклімату в будівлях за дії низьких температур зовнішнього повітря.
Алергічна дія препарату «ZG-2011», що складається з екзотоксинів
(НУБіП України, 2019) Завірюха, Г.А.; Яненко, У.М.; Кос’янчук, Н.І.
Згідно нормативної бази України та стандартів Євросоюзу і США, гель-електрофорез включено до процедури контролю якості протеїнових препаратів фармакологічного застосування. У редакції наказу МОЗ України від 04.01.2013 р. № 3, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 березня 2013 р. за № 425/22957 приписано проведення біологічної активності препаратів як на етапі розробки активної речовини або лікарського препарату. Метою нашої роботи було проведення дослідження екзотоксинів патогенних мікроорганізмів щодо вмісту сумарного білка електрофоретичним методом і на моделі дослідного препарату «ZG-2011» та його алергенну дію. Визначення кількісного вмісту білка проводили спектрофотометрично з використанням набору Pierce BCA Protein Assay Kit (Thermo scien􀆟fic). Дослідження алергенної дії препарату «ZG-2011» проводили в реакції гіперчутливості уповільненого типу на мишах. Застосовані методи дослідження: метод підрахунку колоній утворюючих організмів, визначення титру концентрації методом диск- преципітації та дослідження протеїнів за допомогою електрофорезу. За результатами досліджень встановлено кількісний вміст білка у екзотоксинів штамів Bacillus anthracis. Визначено, що екзотоксин штаму Bacillus anthracis K-79Z у титрі специфічних сибіркових білків 1:128 має найнижчу кількість загального білка, тоді як у екзотоксинів вакцинних штамів B. anthracis 55, B. anthracis СБ за різних титрів цей показник стабільно високий. Дослідження алергенної дії препарату, створеного на основі екзотоксинів, показало, що введення препарату призводить до збільшення індексу реакції гіперчутливості уповільненого типу в мишей обох статей. Встановленно, що препарат здатен викликати реакцію загальної анафілаксії слабкої та помірної інтенсивності за наявності індивідуальної чутливості організму до його складових. В перспективі будуть проведені дослідження щодо впливу екзотоксинів на лабораторних тварин та препаратів на їх основі.
Обмін білків у організмі курей залежно від тонусу автономної нервової системи
(НУБіП України, 2019) Студенок, А.А.; Шнуренко, Е.О.; Карповський, В.І.; Трокоз, В.О.
Білок є будівельним матеріалом для кожної клітини, без нього неможливе життя та розвиток організму. Метаболізм білка регулюється значною кількістю механізмів та залежить як від корму, який отримує тварина, так і від її індивідуальних особливостей. Останні визначаються центральною та автономною нервовою системою. У статті подано результати біохімічних досліджень вмісту загального білка, альбумінів та глобулінів курей кросу Кобб-Б00 з різним тонусом автономної нервової системи (АНС). Метою досліджень було з 'ясувати регулюючий вплив АНС на метаболізм білка та особливості його вмісту в сироватці крові курей м'ясного напрямку продуктивності. Визначення тонусу АНС у курей здійснювали методом варіаційної пульсометрії за Р. М. Баєвським (1984). Запис електрокардіограми проводили переносним електрокардіографом Ж3Т 01-«Р-Д» зі швидкістю руху стрічки 50 мм / с. Визначали два основних показники: моду (Мо) та амплітуду моди (Амо) частоти серцевих скорочень. Залежно від домінування відділів АНС курей поділили на три групи: (Сm - симпатикотоніки, НСm - нормо-симпатикотоніки, Нm - нормотоніки), по В голів у кожній. Амплітуду моди використовували як допоміжний показник у визначенні домінуючого відділу АНС. Кров для біохімічних досліджень відбирали з підкрилової вени двічі, на 3Б та 60 добу життя. Встановлено, що кури з проміжним типом АНС (НСm) мали статистично вищі показники вмісту загального білка, альбумінів (Р < 0,001) та глобулінів (Р < 0,01 порівняно з Нт). Вміст загального білка та глобулінів був вірогідно вищим у Сm порівняно з Нm(Р < 0,0Б). На 60 добу життя лише Ст мали вищі показники вмісту альбумінів, ніж Нт (Р < 0,01). Глобулінова фракція білка у НСm та Нm перевищувала показник Сm (Р < 0,0Б).0тже, підвищений тонус симпатичної нервової системи позитивно впливає на рівень білкових фракцій у крові птиці, зокрема забезпечує більш високий їх рівень порівняно із представниками нормотонічного типу АНС.
Дезінвазія тераріумів після дегельмінтизації рептилій
(ЦП “Компрінт", 2019) Стець, О.В.
Дезінвазія тераріумів відіграє важливу роль у профілактиці паразитарних захворювань рептилій. Лише вона розриває одну із трьох ланок епізоотичного ланцюга за певної інвазії. Однак про ефективну дезінвазію тераріумів повідомлень мало або вони взагалі відсутні. В той же час є ряд рекомендацій про використання окремих хімічних речовин та проведення класичних методів дезінвазії у тераріумах. За результатами наших досліджень дезінвазія є досить ефективною у профілактиці гельмінтозів рептилій. Слід відмітити, що у тераріумах, де була проведена ретельна дезінвазія, через 3 місяці яєць гельмінтів у рептилій не виявляли. Проте у тварин в тераріумах, яких дезінвазія не проводилась, вже через 3 місяці екстенсивність інвазії становила 81,25 %, а інтенсивність інвазії – 81,81 яєць у 1 г фекалій. Перед проведенням дезінвазії тераріумів рекомендується прибрати, можливо навіть знищити весь малоцінний та легкозамінний інвентар. Той інвентар, що має певну цінність необхідно обдати окропом. Якщо матеріал та розмір інвентарю дозволяє, слід прокип’ятити або пропекти його. Тераріуми слід обережно обдати окропом або обробити дезінфектантами “Віркон” чи “Септибік” з подальшим ретельним вимиванням їх залишків та висушуванням. Інвентар, який використовується для догляду за рептиліями, також слід змінити або піддати дезінвазії.
До історії розвитку ветеринарної медицини в Україні в роки становлення Радянської влади
(НУБіП України, 2019) Стегней, М.М.
Досліджували історію розвитку ветеринарної медицини в роки становлення радянської влади. Встановлено, що перша світова війна майже повністю припинила діяльність ветеринарного персоналу. Першопричиною збільшення кількості ветеринарного персоналу в країні в період становлення радянської влади була складна епізоотична ситуація. Діяльність ветеринарної організації, в досліджуваний період, була зосереджена на головному завданні – ліквідації заразних захворювань і, в першу чергу, чуми великої рогатої худоби. Епізоотії охопили майже всю територію радянського союзу, що змусило керівництво держави організувати законодавчий орган ветеринарної медицини – Центральний ветеринарний відділ Народного комісаріату внутрішніх справ. У листопаді 1917 р в Україні було створено Українську Центральну Раду, головою якої був обраний М. Грушевський. У зв'язку з цим організовано тимчасовий уряд Міністерства внутрішніх справ в розпорядженні, якого знаходилося і ветеринарне управління. Пізніше тимчасовий уряд передало весь правлінський ветеринарний нагляд в розпорядження губернських земств і міських самоуправ, які виділилися в самостійні земські одиниці. З проголошенням Української Народної Республіки ветеринарне управління було консультативним органом і підпорядковувалося Українській ветеринарній раді, до складу якої входили делегати від губернських ветеринарних з'їздів і ветеринарного відділення при Генеральному секретаріаті військових справ.
Ефективність лікування декоративних птахів за кнемідокоптозу
(НУБіП України, 2019) Шахабпур, А.; Сорока, Н.М.; Пашкевич, І.Ю.
У статті наведено дані щодо ефективних препаратів і схем лікування папуг та канарок за кнемідокоптозу у ветеринарних клініках міста Києва та приватному розпліднику для екзотичних тварин і птахів у селі Ковалівка. Лікування було спрямовано на знищення збудників інвазії у хворих птахів та у зовнішньому середовищі з використанням акарицидних препаратів, а також на попередження зараження іншими мікроорганізмами. Екстенсефективність та інтенсефективність (ЕЕ та ІЕ) препаратів оцінювали через 7, 21 та 3Б діб після проведеної обробки відповідно до циклу розвитку кнемідокоптесів. Найбільш ефективними препаратами у поєднанні за схемою їх застосування декоративним птахам за кнемідокоптозу були іверсект 1 % + радостін + хлоргексидин. Через 7 діб у папуг і канарок після проведеного лікування екстенс- та інтенсефективність становили 100 % і не змінювалися упродовж 3Б діб. Отримані результати дозволяють рекомендувати дану схему для лікування декоративних птахів за кнемідокоптозу. Застосування препаратів за іншою схемою (аверсектинова мазь + радостін + хлоргексидин) декоративним птахам за кнемідокоптозу також виявилися ефективними. В той же час, їх лікувальний ефект було відмічено лише на 21 добу, порівняно із застосуванням першої схеми. Через 21 добу екстенсивність інвазії знизилася і становила Б0 %, а на 3Б добу - 2Б %. Інтенсефективність за даної схеми лікування була високою і становила 99 і 99,6 % на 21 і 3Б добу відповідно. Під час застосування препаратів за даних схем у папуг і канарок не виявлено видимих відхилень від фізіологічних параметрів у поведінці. Птиця звично споживала корм та воду, реагувала на зовнішні сторонні подразники.
Біохімічні та морфологічні параметри обґрунтування діагностики кіст яєчників у корів
(НУБіП України, 2019) Рожка, Ф.Г.; Краєвський, А.Й.
В статті розглянуто питання встановлення основних змін біохімічних та морфологічних змін у крові корів за розвитку лютеїнових кіст яєчників, що має діагностичне та прогностичне значення. Викладено результати порівняння гематологічних та біохімічних показників крові корів, що мають лютеїнові кісти та корів, у яких проявляються повноцінні статеві цикли. Метою було встановити принципово значимі відмінності у величині показників крові, що будуть використовуватись як допоміжні прогностичні маркери виникнення кіст у корів та ранньої їх діагностики. Для цього відібрали корів репродуктивного віку у період найвищої їх продуктивності (5 років та близько 8000 л надою за рік) за принципом аналогів по 15 голів. Одну групу формували тварини із повноцінним статевим циклом, а іншу - корови, що мали підтверджені УЗД кісти яєчників. Аналізуючи лейкоцитарну формулу нами було встановлено достовірне збільшення сегментоядерних та зменшення мононуклеарних нейтрофілів. Так, у здорових корів сегментоядерні нейтрофіли складали 31,3 ± 1,02 %, тоді як у корів із кістами показник збільшився до 36,1 ± 1,05 %, одночасно кількість мононуклеарних нейтрофілів у здорових корів був на рівні 5,1 ± 0,61 %, а у хворих лише 4,0 ± 0,21 %. Встановлено, що характерні зміни гематологічних показників, а саме підвищення відсотка сегментоядерних нейтрофілів у 1,15 раза та дисбаланс біохімічних показників крові порушення співвідношення між кальцієм та фосфором у на тлі підвищення рівня глюкози на 16,9 % може слугувати додатковим діагностичним та прогностичним тестом за патології яєчників у корів.
Показники протеїнового обміну кролів за впливу асоціації спірохет й еймерій
(НУБіП України, 2019) Дуда, Ю.В.; Прус, М.П.
Встановлено, що рівень ураження кролів спірохетами і еймеріями склала в середньому, відповідно, 1155,17 ± 184,87 збудників та 6668,97 ± 284,16 ооцист в 1 г фекалій. У крові кролів за впливу асоціації збудників Treponema cuniculi та Eimeria sp. виявлений нижчий вміст загального протеїну на 18,33 % (Р < 0,01) за рахунок зниження вмісту альбуміну на 11,65 % (Р < 0,05). Між глобуліновими фракціями встановлене достовірне підвищення вмісту α1- , β- і γ-глобулінів відповідно на 4,31 % (Р < 0,01), 2,80 % (Р < 0,05) і 5,17 % (Р < 0,05) у крові хворих кролів, в той час як вміст α2-глобулінів істотно не змінюється у порівнянні з аналогічними показниками здорових тварин. У крові хворих кролів виявлено вірогідне різке зниження активності АлАТ в 2,78 раза (Р < 0,001), АсАТ – в 1,44 раза (Р < 0,05), і α-амілази – на 32,39 % (Р < 0,05) та збільшення активності холінестерази в 1,77 раза (Р < 0,001), гама-глутамілтранспептидази – з 163,03 ± 27,45 до 250,82 ± 30,51 нмоль/(с*л) (Р < 0,05). Виявлені характерні зміни в протеїновому обміні хворих кролів пов’язані з негативним впливом збудників Treponema cuniculi та Eimeria sp. і їх токсинів на клітини кишечнику, печінки, підшлункової залози, статевих органів, функцію нирок, а також зі стимуляцією механізмів неспецифічної резистентності організму тварин.
Ефективність застосування гормональних схем під час відновлення відтворної функції у корів із кістами гонад
(НУБіП України, 2019) Плахотнюк, І.М.; Ордін, Ю.М.
Виробники молока зазнають значних економічних збитків через тривалу неплідність корів з кістою яєчників. Тому лікарі ветеринарної медицини постійно удосконалюють методи лікування хворих тварин. Однак, під час розробки терапевтичних заходів слід враховувати ефективність та вартість обраних гормональних препаратів. В зв'язку з цим за мету ми обрали вивчення ефективності гормональних схем під час відновлення відтворної функції у корів з фолікулярними кістами гонад. Свої дослідження проводили у СТОВ ім. Ватутіна, Звенигородського району, Черкаської області на коровах української чорно-рябої та червоно-рябої порід.У контрольній групі для лікування тварин застосовували вилущування кісти. Під час лікування корів першої дослідної групи використали триразове введення 5 мл сурфагону та дворазові ін'єкції 2 мл естрофану. Терапевтична схема у другій дослідній групі тварин передбачала дворазове введення 2,5 мл фертагілу та 2 мл естрофану. У третій дослідній групі коровам проводили дві ін'єкції 2 мл овареліну та одне введення 5мл езапросту. Після вилущування фолікулярної кісти лише 30,0 % корів стає тільними. Найбільш ефективною гормональною схемою під час відновлення відтворної функції у корів із фолікулярною кістою гонад є використання овареліну та ензапросту. Апробовані нами лікувальні заходи сприяють збільшенню на 29,2 % кількості тільних тварин, скороченню на 16,0 діб (Р < 0,05) тривалості неплідності та зменшенню на 1,0 індексу осіменіння. Перспективним є вивчення ендокринних змін за різних методів лікування корів з фолікулярною кістою яєчників.
Отримання специфічних імунних сироваток до тешо– та ентеровірусів свиней на кролях
(НУБіП України, 2019) Музикіна, Л.М.; Галка, І.В.; Мандигра, С.С.; Чехун, А.І.; Деркач, І.М.
Ідентифікація тешо- та ентеровірусів свиней та вивчення їх антигенних властивостей потребує наявності якісних специфічних імунних сироваток. Метою наших досліджень було отримання специфічних імунних сироваток до тешо- та ентеровірусів свиней за короткими схемами імунізації кролів з двома ад’ювантами для порівняння. Як антигени використано п'ять референтних штамів тешовірусів та ентеровірусів свиней (Березнянський-652, Talfan, Т-80, F 7 та K 9). Застосовано три скорочені схеми імунізації кролів, що передбачали дво-, три- та чотирикратну кількість ін’єкцій за тридобового інтервалу між ними. Для зменшення виникнення ускладнень у тварин використано ад’ювант MONTANIDE ISA–25 (Seppic, Франція) порівняно з ланолін-вазеліновою сумішшю. Найвищі титри вірусонейтралізуючих антитіл у специфічних імунних сироватках 10,33 ± 0,21 – 11,33 ± 0,21 log2 отримані нами за чотириразового введення антигену з тридобовим інтервалом із застосуванням ад’юванту МОNTANIDE ISA-25. Використання ад’юванту МОNTANIDE ISA-25 полегшує введення суміші антигенів, не викликає ускладнень та сприяє зростанню активності імунних сироваток. Нова запропонована схема імунізації кролів, яка передбачає чотирикратне введення антигену з триденним інтервалом, забезпечує отримання специфічних антитіл у високих титрах.
Prevalence of pancreatic pathology in dog
(НУБіП України, 2019) Milastnaia, A.G.; Dukhnytskyi, V.B.
The article presents the results of the study of the prevalence of pancreatic diseases among dogs in Kyiv. Was studied the history disease of 5075 dogs showed that more than 90 % of the cases of non-infectious etiology are. It has been established that diseases of the digestive system in general make up 20,3 % of the total non-infectious pathology and occupy the third place in the frequency of occurrence after diseases of the skin and the cardiovascular system. It is determined that among the diseases of the digestive system in dogs the most frequent occurrence of intestinal diseases – 31, 5 %); the second place is occupied by diseases of the pancreas – 28, 6 %; in third place were liver and gall bladder diseases, which were diagnosed in 27,5 %. A total of 10,3 % animals had gastric diseases and 2,1 % had esophageal diseases. Among them, the main place belongs to the inflammatory disease of the pancreas of inflammatory genesis, which make up 28,6 among pathologies of the digestive system and 94,6 % among pancreatic pathologies in general. Thus, inflammation of the pancreas in dogs is 94,6 % of the total number of pathologies of this organ. Analyzing the above, it can be argued that every 17 animals in Kyiv suffer from pancreatitis. Given the lack of objective diagnostic criteria for pancreatitis in dogs, the difficulty in verifying the diagnosis and frequent pancreatitis, together with related diseases, can be assumed that the data obtained are underestimated.
Index of productivity laying hens and the chemical composition of eggs for the use of pro- and postbioticsg
(НУБіП України, 2019) Kucheruk, M.D.; Zasekin, D.A.
The article discusses the efficiency of keeping laying hens in organic farming. The use of prophylactic drugs based on probiotic microorganisms Lactobacillus plantarum and postbiotic "Bacteriosan" - the development of employees of the Department of animal hygiene and sanita􀆟on. prof. A. K. Skorokhodko. The research was conducted in a certified organic farm. In one of the premises of the organic farm, experienced chickens were kept, they were fed organic food, and a probiotic drug based on the Lactobacillus plantarum strain was added to the water in a dosage of 1 g / l daily, for 7 days, with a week break throughout life. In another room, experienced chickens were also kept, they were fed organic food, and a solution of postbiotic "Bacteriosan" was added to the water (100 ml of 40 % lac􀆟c acid + 0.05 g of bacteriocin nisin +895 ml of H2O), at a dose of 1 ml / l daily. The third room contained chickens of the control group (K), which received organic food without additives, no preventive drugs were used. The following parameters were studied in laying hens: live weight, egg laying intensity, weight of the egg and its components (protein and yolk), shell thickness. Analysis and interpretation of the experimental data obtained prove the positive effect of both these drugs, compared with the control. There was an increase in the live weight of laying hens and the intensity of egg laying, the latier in the first experimental group (probiotic) was 75.09 %, and in the second (postbiotic) - 76.50 %, against 70.30 % - in the control group. Similar changes were found in relation to the weight of eggs and the weight of their components (yolk and protein), as well as the thickness and weight of the shell compared to the control group of birds. Probiotic Lactobaillus plantarum and postbiotic "Bacteriosan" are recommended for use by laying hens for their content and production in organic poultry farming.
Клінічний стан корів молочного напряму продуктивності за теплового стресу
(НУБіП України, 2019) Кощавка, М.М.; Бойко, Н.І.; Цвіліховський, М.І.
Корови з високою молочною продуктивністю відрізняються від інших тварин надлишковим утворенням тепла внаслідок ферментації кормів у рубці та під час молокоутворення і молоковіддачі. За спекотної погоди тепловіддача в молочних корів є недостатньою, що призводить до розвитку теплового стресу. За середньодобової температури навколишнього середовища 24,75± 1,30 оС тунельна вентиляція в корівнику справляється зі своїми функціями і забезпечує оптимальні санітарно-гігієнічні показники. Це дозволяє коровам знаходитись у зоні комфорту (THI від 68 до 71), не погіршувати їх виробничі показники і отримувати від них молоко екстра-класу. За середньодобової температури навколишнього середовища 28,5 ± 0,47-29,6 ± 0,30 оС тунельна вентиляція в корівнику не справляється зі своїми функціями і корови знаходяться в стані помірного або важкого теплового стресу. Клінічний стан корів за таких умов характеризується достовірним збільшенням частоти пульсу і дихальних рухів, подовженням періоду стояння тварин, зменшенням жуйних періодів і жуйних рухів, сповільненням жуйки. За середньодобової температури навколишнього середовища 29,6 ± 0,30 оС показники якості молока мають чітку тенденцію до зниження порівняно з такими в корів за помірного теплового перегрівання, і вони є достовірно нижчими відносно контролю (корови в період комфорту). Майже в половини корів за важкого теплового стресу жирність молока становить 3,05 %, а вміст білка в молоці – 3,60 %; кількість соматичних клітин у молоці цих корів, порівняно з молоком корів за помірного теплового стресу, зростає на 10 %, а за комфортних умов утримання корів – на 42 % (Р ≤ 0,001).
Патоморфологічні зміни в собак за кишкової форми парвовірусного ентериту
(НУБіП України, 2019) Колич, Н.Б.
Великий інтерес до парвовірусів у всьому світі зумовлений декількома причинами. У природних умовах парвовіруси патогенні для ссавців, птахів, а також для людини. Хвороби, викликані цими вірусами, наносять істотний економічний збиток тваринництву багатьох країн. Залежно від вираженості тих чи інших клініко-морфологічних змін, виділяють три форми прояву хвороби: серцеву (міокардіальну), кишкову (ентеритну) і змішану (комбіновану). Найбільш сприйнятливими до парвовірусної інфекції є собаки у віці 3–6 місяців, що пояснюється певними характеристиками саме цього вірусу. На захворюваність собак парвовірусною інфекцією впливає сезонність. У холодну пору року (осінньо-зимовий період) збільшується як захворюваність, так і летальність серед тварин. На парвовірусний ентерит хворіють собаки всіх порід незалежно від статі. Найчастіше парвовірусний ентерит реєстрували у німецьких вівчарок, ротвейлерів, спаніелів, кавказьких і середньоазіатських вівчарок. У статті наведено результати вивчення патолого-анатомічних змін в собак за парвовірусного ентериту за кишкової форми хвороби. Діагностичні дослідження на підтвердження парвовірусного ентериту проводили на собаках за допомогою експрес-тестів та ПЛР. За кишкової форми парвовірусного ентериту характерні зміни спостерігали в тонкому відділі кишечника. Слизова оболонка цього відділу кишечника червоного або темно-вишневого кольору, набрякла, потовщена, вкрита слизом такого ж кольору, з дрібними крапково-плямистими крововиливами. Стінка тонкої кишки потовщена, просвіт кишки звужений. На гістологічному рівні відмічали гіпертрофію м’язової оболонки, некроз, дистрофічні зміни та руйнування епітелію крипт, еозинофільні тільця-включення в ядрах епітеліальних клітин крипт. В мезентеріальних лімфатичних вузлах реєстрували ознаки серозно- геморагічного запалення та гіперплазію лімфоїдних вузликів. У печінці деструкція балкової будови, атрофія паренхіматозних елементів, зерниста дистрофія гепатоцитів. У селезінці – геморагічні інфаркти.
Мікробіологічні показники консервів м’ясних з яловичини за зберігання
(НУБіП України, 2019) Хомутенко, В.І.; Якубчак, О.М.
Дослідженнями встановлено, що кількість МАФАнМ м’ясних консервів з яловичини за №№ 1–7, 9, 10 після їх виготовлення та зберігання упродовж одного та двох років відповідали нормативним показникам 1,1х102 КУО/г. У м’ясних консервах за № 8 «Яловичина тушкована вищого ґатунку» КМАФАнМбув дещо не вірогідно був підвищеним у 1,27 раза, порівняно з нормативним показником, а також вірогідно підвищеним, порівняно з консервою № 6 (контроль) – у 14,0 разів (Р < 0,001); за зберігання упродовж 1 та 2 років КМАФАнМ був незначно вірогідно підвищеним, відповідно, (1,47 ± 0,22)х102 (Р < 0,001) та (1,51 ± 0,35)х102 КУО/г (Р < 0,001), порівняно з показниками консервів м’ясних після виготовлення.У зразку м’ясних консервів № 7 було виявлено 1,0 КУО/г спороутворюючих мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів виду В. sub􀆟lis. За зберігання м’ясних консервів з яловичини упродовж року виявлено збільшення кількості спороутворюючих мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів виду В. sub􀆟lis у зразку м’ясних консервів №7 – 3 ±1 КУО/г (Р < 0,01), а упродовж 2 років – 6 ± 1 КУО/г (Р < 0,001), що не перевищувало нормативу (не більше 11 КУО/г). У зразках за №№ 2, 3, 9 упродовж одного року зберігання були виявлені по 2 ± 1 колонії пліснявих грибів, що у 2,0 раза (Р < 0,001) більше, порівняно з показниками, отриманими відразу після виготовлення м’ясних консервів, а у зразку консерви № 8 виявлено S. aureus. За зберігання м’ясних консервів упродовж 2 років у зразках за №№ 2, 3, і 9 виявлено також збільшення пліснявих грибів, відповідно, 5 ± 1 (Р < 0,01), 4 ± 1 (Р < 0,05), 6±1 (Р < 0,001) колоній. За мікробіологічними показниками промислової стерильності м’ясні консерви з яловичини за №№ 2, 3, 8, 9 не відповідали нормативам ДСТУ 4450. За контролю температурного режиму м’ясних консервів у зразках 2, 3, 7, 9 було встановлено порушення температурного режиму зберігання – температура у літній період становила 35 ± 3 °С, відносна вологість – 84 ± 5 %. Інші зразки м’ясних консервів упродовж року зберігалися за належної температури та часу, як зазначено в чинному ДСТУ 4450. Розроблений удосконалений метод встановлення критерію гігієни технологічного процесу виробництва консервів м’ясних з яловичини щодо визначення термофільної мікрофлори: n = 5, с = 3; m = 50 КУО/г; М=200 КУО/г.
Жовчно-кислотний склад крові та жовчі в телят за ентеропатології та застосування фосфоліпідів молока
(НУБіП України, 2019) Грищенко, В.А.
Жовчні кислоти є важливими складовими компонентами жовчі, яка виробляється печінкою та забезпечує повноцінне перетравлення і засвоєння нутрієнтів ліпідної природи у тонкому відділі кишечнику. Розвиток у новонароджених телят ентеропатології негативно позначається на функціональному стані як кишечнику, так і печінки. Мета цієї роботи полягала у визначенні характерних змін жовчно-кислотного спектра крові і жовчі телят, перехворілих на функціональну ентеропатологію, та випробуванні коригувальної ефективності біологічно активної добавки (БАД) «FLP-MD» репаративної дії на основі фосфоліпідів молока. Вільні та кон’юговані жовчні кислоти досліджували в крові і жовчі телят з використанням методу тонкошарової хроматографії. Встановлено, що у перехворілих на ентеропатологію телят відбувається зниження біосинтетичної та кон’югуючої функції печінки, а також порушення ентерогепатичної циркуляції жовчних кислот. Як наслідок, у цих тварин може відмічатися гіперхолія калу. В результаті дослідження жовчно-кислотного спектру жовчі у перехворілих телят відзначається зростання вмісту майже всіх жовчних кислот, що узгоджується з вірогідно високим їх рівнем у крові на 30-ту добу життя. Визначені закономірності свідчать про розвиток в перехворілих телят внутрішньопечінкового холестазу. Водночас за додаткового включення до традиційної терапевтичної схеми біодобавки «FLP-MD» репаративної дії на основі фосфоліпідів молока у піддослідних телят істотно поліпшується відновлення холатоутворної функції печінки та ентерогепатичної циркуляції жовчних кислот. Виявлені особливості проміжного обміну жовчних кислот в організмі телят, які перехворіли на функціональну ентеропатологію, свідчать про необхідність корекції встановлених змін і пришвидшення їх відновлення, що можливо здійснювати за включення у традиційні схеми лікування засобів репаративної дії, зокрема, БАД «FLP-MD» на основі фосфоліпідів молока. Ключові слова: жовчні кислоти, кров, жовч, телята, ентеропатологія, ре- паративна терапія, фосфоліпіди молока
Поширення стронгілоїдозу собак в умовах приватного розплідника
(НУБіП України, 2019) Дащенко, С.О.
Стронгілоїдоз собак – кишкове гельмінтозне захворювання з невизначеним антропозоонозним статусом. Прийнято вважати, що стронгілоїдоз собак, характерний для тропічної та субтропічної кліматичних зон і не зустрічається в Європі. В статті досліджено поширення стронгілоїдозу серед собак породи чихуахуа приватного розплідника у Києві. Дослідження проводили упродовж 2017–2018 років. Всього обстежено 34 собаки породи чихуахуа: 21 собака перебувала у приватному розпліднику, 13 собак були придбані різними власниками. Також були обстежені 8 собак, які спільно утримувались з особинами, придбаними у розпліднику. Відбір фекалій проводили безпосередньо із прямої кишки у дорослих собак і з пелюшки чи підлоги – у цуценят. Дослідження всіх собак проводили 6 разів: тричі – з інтервалом 7 діб і тричі – з тим самим інтервалом через місяць. Для лабораторної діагностики використовували метод нативного мазка та модифікований метод Бермана (авторська модифікація) із застосуванням центрифуги. За даними дослідження, екстенсивність інвазії в умовах приватного розплідника у собак становить 42,8 %: у дорослих собак – 14,2 % та у собак до одного року – 28,5 %. Серед проданих собак, віком від 6 міс до 3 років, екстенсивність інвазії становить 46,1 %. Екстенсивність інвазії серед собак, які утримувались спільно з інвазованими тваринами становить 100 %. У собак до 1 року відмічається найвища екстенсивність та інтенсивність інвазії: ЕІ становить 23,8 % від загальної кількості досліджених собак, інтенсивність інвазії – 246 ± 16.1. Згідно досліджень у дорослих собак інвазія частіше перебігає безсимптомно. Виражені клінічні ознаки спостерігаються у собак до 10-місячного віку. Характеризуються вони періодичною діарею, слизом у фекаліях, дерматитом на череві та кінцівках, відставанням у рості, зниженням маси тіла, бронхопневмонією. Результати нашого дослідження доводять можливість формування вогнищ стронгілоїдозу в умовах помірного клімату України внаслідок розповсюдження інвазованих собак.
Деякі характеристики живого організму та мертвого тіла з точки зору термодинаміки
(НУБіП України, 2019) Борисевич, Б.В.; Лісова, В.В.; Поладова, О.Т.
Представлені результати аналізу деяких характеристик живого організму та мертвого тіла з точки зору термодинаміки. Відомо, що від народження живого організму ентропія живого тіла наростає й на момент смерті досягає свого максимуму. Після смерті залишається мертве (фізичне) тіло, яке також характеризується своєю ентропією. Виходячи з цього, загальну ентропію будь-якого живого організму можна представити як суму ентропій живого тіла та фізичного тіла. Оскільки живому тілу притаманні всі ознаки життя, ентропію живого тіла можна назвати ентропією життєвої сутності. Отже, ентропію живого організму можна представити як суму ентропій життєвої сутності та фізичного тіла. Живий організм являє собою термодинамічну систему, побудовану з двох підсистем – життєвої сутності (ЖС) та фізичного тіла (ФТ). Водночас ФТ після смерті живого організму може існувати самостійно без ЖС. Отже, живий організм із точки зору термодинаміки має дві окремі складові частини – життєву сутність організму та фізичне тіло. Оскільки ентропія характеризує внутрішню енергію системи і з урахуванням того, що принаймні одна зі складових системи ЖС–ФТ може існувати самостійно, то, відповідно до законів термодинаміки, ЖС та ФТ можна також розглядати як окремі термодинамічні системи, кожна з яких може існувати самостійно. Як і будь-яке фізичне тіло, мертве тіло характеризується певною внутрішньою енергію. Після смерті мертве тіло людини й теплокровних тварин охолоджується до температури оточуючого середовища. Отже, загальну енергію мертвого тіла можна представити як суму зв’язаної енергії мертвого тіла, яка залишається в цьому тілі та енергії мертвого тіла, яка віддається в зовнішнє середовище в вигляді тепла.
Стан макро- та мікроскопічних показників еякуляту псів за хронічного простатиту
(НУБіП України, 2019) Бондар, С.В.
Передміхурова залоза, як важливий орган внутрішньої статевої системи самця, часом зазнає негативного впливу, що призводить до виникнення різноманітних її захворювань. У статті висвітлено результати досліджень макро- та мікроскопічних показників еякуляту псів за хронічного простатиту. Дослідження сперми є головним критерієм за визначення репродуктивних можливостей самця та цінним у діагностичному відношенні щодо наявності патологічних процесів у статевих органах. Встановлено, що хронічний простатит у псів характеризується змінами якісних показників сперми в усіх фазах еякуляту, що пов’язані з дисфункцією передміхурової залози та домішуванням до сім’яної рідини продуктів запальної реакції. Об’єм еякуляту основної фази 0,5-3 мл, колір його набував білого або коричневого мутного відтінку, в’язкої консистенції. Зміни еякуляту третьої (кінцевої фази), полягали, передусім, у зменшенні об’єму до 0,5-2 мл, без кольору, мутнуватої відтінку. За хронічного простатиту в псів в еякуляті першої фази виявлялися еритроцити від 8 до 30 у полі зору, лейкоцити, представлені нейтрофілами та макрофагами від 6 до 50 в полі зору. Олігоспермія (концентрація сперміїв 92-158х106/мл), виявлялася у 69,2 % тварин із хронічним простатитом, аспермія – 7,7 %, нормоспермія – 23,1 % тварин із хронічним простатитом. Число активних сперміїв коливалось від 55-76 % у 76,9 % хворих на простатит тварин, а в решти псів рухливі спермії становили 85-96 %, тоді як кількість морфологічно незмінених сперміїв, знаходилась в межах референтних величин і становила 86-92 %. Поряд із прозапальним цитозом, в спермі псів, хворих на простатит, виявляються десквамовані епітеліальні клітини, грудочкоподібні коагуляційні включення та зменшення в полі зору лецитинових зерен, а також змішана мікрофлора.
Український часопис ветеринарних наук
(НУБіП України, 2019) Грищенко, Вікторія Анатоліївна; Ткачук, Світлана Алімівна; Мельник, Вікторія Іванівна; Куліда, Марія Анатоліївна; Галат, Марина Владиславівна
Науковий журнал «Український часопис ветеринарних наук» входить до Переліку наукових фахових видань України, категорія «Б», затверджених МОН України (наказ від 28.12.2019 р. № 1643) у галузі ветеринарних наук за напрямом 21 «Ветеринарія» зі спеціальностей 211 «Ветеринарна медицина» і 212 «Ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза». У журналі висвітлено результати наукових досліджень, з питань ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції тваринництва, ветеринарної санітарії та гігієни, проведених працівниками Національного університету біоресурсів і природокористування України, навчальних і наукових установ.

Переглянути

Нові надходження